Что изменилось в жизни современных крестьянских детей? чем их жизнь по-прежнему сильно отличается от жизни городских детей? это крестьянские дети(некрасов) !

Сейчас городские дети более развиты и обучены, в то время, как крестьянские дети не знают слова "интернет". Точно такое же различие было и раньше.

Я бы хотела быть Диной. потому что она очень добрая и жалостливая. Она совершить побег Жилину. Все то время, пока он был в плену, она украдкой приносила еду. В конечном итоге, Дина и русский офицер расстались друзьями.                                                                                                          дети не хотели быть Костылиным. потому что Костылин грузный и неповоротливый. Такой же он и по характеру и поведению. Мужчина полностью согласен с участью пленника. Костылин находится постоянно в унынии, всегда жалуется. У него нет гордости, даже уважения к самому себе. От такого образа жизни он вскоре заболел. Костылин предстает перед читателями подлым трусом, не побороться за свою свободу. Позднее, за него прислали выкуп родные.

 Живучість образу Журдена
      
      Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у простого селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?
      Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу. Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися безпросвітна дурість і неуцтво.
      На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.