Миниатюра , , моя любимая сказка" про гарипотара

У каждого человека есть своя любимая книга, которую он перечитывает, отрывки из которой помнит наизусть, героями которой восхищается и стремится им подражать. Моей любимой книгой является «Гарри Потер и философский камень». Чтение этой книги погрузило меня в необыкновенный сказочный фантастический мир. При чтении книги мне было интересно наблюдать за изменениями нашего мира, видеть, что он может быть совершенно иным, переплетаться и объединять в себе другие миры.

Мною была прочитана масса книг, однако эта книга, повествующая о маленьком волшебнике, произвела наибольшее впечатление. Произведение отличается увлекательным сюжетом, в котором автор знакомит читателя со школой волшебников. При чтении сказок в детстве мы встречались с волшебниками, однако тогда мы не знали, где их учат и откуда берутся их удивительные а оказывается, все просто – они обучаются волшебству в школе. И школа эта очень необычна, она одновременно таинственна и опасна. С началом чтения этой книги, мне уже трудно было оторваться от нее, даже ночью хотелось читать и читать. Прочитав один раз, тут же захотелось перечитать еще раз.

В книге «Гарри Потер и философский камень» мне удалось познакомиться с увлекательным миром и необыкновенными персонажами. Так хочется хоть на один день попасть в эту школу, где преподаются уроки волшебства, учителя превращаться в животных и птиц, а ученики могут творить чудеса.

Эта книга – воплощение человеческой фантазии, которые у каждого свои. Кому не хочется хоть на минутку почувствовать себя настоящим волшебником? Наверное, это возможно лишь в детстве, когда мир фантазии так тесно переплетается с реальным. Поэтому книга о Гарри Потере, мальчике-волшебнике, так популярна и является любимой, для многих людей, умеющих видеть необыкновенное в обычных вещах.

ПРОЧИТАВ И ПОСМОТРЕВ СКАЗКУ О ГАРРИ ПОТТЕРЕ Я ПОНЯЛА, ЧТО ТОТ МАЛЬЧИК ОЧЕНЬ ХРАБРЫЙ НЕ СМОТРЯ НЕ НА ,ЧТО ОН ПРОХОДИЛ ЧЕРЕЗ ТРУДНОСТИ  И КОНЕЧНО БЫЛО ОЧЕНЬ МНОГО ПРИКЛЮЧЕНИЙ  БЫЛИ И КОНФЛИКТЫ С ДРУЗЬЯМИ  НО МАЛЬЧИК НЕ ПЕРЕД ,ЧЕМ НЕ ОСТАНАВЛИВАЛСЯ И БЛАГОДАРЯ СВОИМ ДРУЗЬЯМ  ОН БЫЛ ОЧЕНЬ СЧАСТЛИВ ХОТЯ ДЕТСТВО ЕГО БЫЛО НЕ ОЧЕНЬ ХОРОШИМ ВСЕ СОВЕТУЮ ПРОЧИТАТЬ И ПОГРУЗИТСЯ В ЭТИ ПРИКЛЮЧЕНИЯ И СТРАХИ 

Відповідь:

Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської.  Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі,  і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.

Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.

Пояснення:

Новела Акутагави "Павутинка" до мені зрозуміти досить просте правило моралі: щоб жити добре, треба добре ставитися до оточуюючих. Це золоте правило  спокон віків було і залишається актуальним  для всіх людей, незалежно від їх віросповідання.  

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс,  адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.

Новела вчить, як важливо іноді вміти поставити себе на місце іншої людини, проявити співчутя до її долі, подати руку до