Написать сочинение по произведению тарас бульба про их сыновей тема-два брата-две судьбы

1) любовь к родине основная черта характера
2) вера в мощь и будущее русского народа
3) ненависть к врагам и героическая борьба за сеч, веру, отчизну

характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»

Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог

Связь общих героев, как главных, так и второстепенных, объединенных в группы в сказах "Малахитовая шкатулка" писателем сознательно продумывалась для того, чтобы придать книге особую целостность. Порой сказы связывает установка на одинаковое время и место действия. Нередко в них передается словно бы судьба одного трудового семейства: Степана и Насти, их дочки; Катерины и ее супруга умельца Данилы, а дальше и их детей; старателя Леонтия и его сыновей Пантелея и Кости. Подобные семейные истории жили и по сей день продолжают жить на Урале. 

Пытливый читатель, взявший в руки данную книгу, обязательно задумается над вопросом, почему она так названа. Малахитовую шкатулку — ларчик из красивейшего уральского камня, наполненный украшениями из других самоцветных камней, подарила на свадьбу рудобою Степану и его жене Насте Хозяйка Медной горы. Этот волшебный подарок имеет важный смысл для понимания не только одноименного сказа, но и всей книги. Шкатулка из зеленого "веселого" камня, которую берегут и передают из поколения в поколение, напоминает о тяжелом труде и упорстве добытчиков уральских подземных богатств, о большом искусстве народных мастеров, гранильщиков и камнерезов. Уральские рабочие, мастера горного дела — герои сказов П. П. Бажова.