aromastil88
?>

Анализ рассказа жизнь и воротник не большоее

Литература

Ответы

lechocolat
Смысл произведения очевиден: оно направлено против мещанского взгляда на жизнь, против понимания ее сути как погони за вещами. По мере развития сюжета вещь обретает все больше черт живого существа и подчиняет себе волю героини. Это проявляется в обилии глаголов, выражающих волеизъявление. Можно предложить ребятам найти их и проанализировать, с какими словами они сочетаются. В начале рассказа явно преобладает слово "требовал", повторяющееся четыре раза. И каждый раз "требования" воротника становятся все настойчивее: героиня подбирает к нему вещи, включая не только одежду, но и мебель. 
alexk13

порт в моей жизни значит много. я не могу представить ни один день своей жизни без занятий спортом. когда я только пошел в первый класс, я поступил на секцию по баскетболу. мне нравилась игра в команде и удавалось хорошо играть. все в команде меня ценили. мне нравилось ездить на соревнования. а еще у нас был хороший тренер, который не только учил нас правильно играть в баскетбол, но и показывал нам различные спортивные . их выполнение каждый день держать себя в хорошей форме и развиваться.

в четвертом классе я записался на каратэ. я смотрел много фильмов про каратистов и мне было интересно попробовать, а что получится у меня в этом виде спорта. а еще мне хотелось уметь защищать себя. я освоил основные приемы каратэ и через четыре месяца ушел с этой секции.

немного позже мне захотелось заняться футболом. больше года я ходил в футбольную школу. мы часто ездили на соревнования и наша команда много раз побеждала. это было приятно. у меня дома уже собралась большая коллекция медалей, которые я получал, занимаясь баскетболом и футболом. родители сперва удивлялись, почему у меня так быстро меняются мои предпочтения в спорте. так они думали из-за того, что я мог часто менять кружки и секции. но потом они с этим смирились, когда увидели, что в каждом виде спорта, которым я занимался, я чего-то достиг. папа мне один раз признался, что он тоже в своей юности часто менял секции и занимался многими спорта. а еще сказал, что гордится мной и моими и достижениями. в этот день я был счастлив.

каждое утро у меня начинается с зарядки. за много лет всего 2-3 раза было такое, что я мог поздно проснуться и приходилось быстро умываться, чистить зубы и бежать в школу. я всегда завожу себе будильник сам, учитывая то время, которое мне будет необходимо для зарядки, душа и завтрака. после того, как утром 20 минут делаешь разные , весь день чувствуешь себя бодрым и веселым. в те дни, когда я не успевал делать зарядку, у меня было до самого вечера сонное и неприятное состояние.

а еще я люблю смотреть многие виды спорта по телевизору. я обожаю смотреть футбольные матчи, боксерские поединки, хоккей. сейчас у меня есть мечта научиться играть в хоккей. надеюсь что скоро я смогу этому обучиться. без спорта я просто не представляю свою жизнь.

Исакова-Александрович511

Скільки існує людство, стільки точаться суперечки про духовне та матеріальне в житті людини. На жаль, у наш прагматичний час духовність відходить на дру­гий план, але матеріальне не може витіснити потяг людини до прекрасного, не може вбити справжніх почуттів, бо на сторожі духовності стоїть творчість справ­жніх митців.

Ліна Василівна Костенко усім своїм життям і творчістю доводить, що люди­на мусить мати крила, які піднесуть її над буденністю, дадуть відчуття польоту.

Справжній митець зуміє віднайти поетичні образи в найбуденніших речах. Перебуваючи ранньою весною у Польщі, Ліна Костенко замилувалася могутнім природним явищем: на річці Одрі скресала крига. Здавалося, зима ще не сказала свого останнього слова, «та не встигла огледіться, як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів». Буйно ломилася крига, кришився лід, і ось «на останній крижи­ні самотня чайка пливе». Куди вона розігналася, що буде, як майже прозору кри­жину «розмиє вода весняна», і цей непевний прихисток затріщить, відломиться і піде під воду? Та нащо вільній пташині ґрунт під ногами, якщо вона має широ­кі й сильні крила? Картина могутнього льодоходу й образ безстрашного крилато­го птаха стали основою першого у диптиху вірша Ліни Костенко «Чайка на кри­жині». Другий твір «Крила» став логічним продовженням першого, адже письмен­ниця знову повертається до образу птаха, який житиме в небі, якщо не буде зем­лі; не матиме багатства, «то буде воля», а хмари у високості розвіють відчуття са­мотності. «А як же людина? А що ж людина?» — тривожно звучать риторичні пи­тання. Поетеса знає відповідь. Людина

Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!

Ті крила — це правда, чесність, довір’я, вічне поривання, щирість, щедрість. У когось вони створені з пісні, у когось — з надії чи поезії і мрії, та у будь-якому разі «Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!» Останні слова вірша, що звучать рефреном, стверджують позицію поетеси: людина мусить мати крила, щоб піднестися над буденністю, щоб матеріальне не засліпило їй очі, не знищи­ло особистість кожного з нас.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Анализ рассказа жизнь и воротник не большоее
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

mishink535
ivanovk3599
ksv89
tsypanttn21
pristav9
Akolomaeva4
vmnk38
is926582086060
Гарик383
alapay
Екатерина
ba5-m
kayrina
steff77
ooofishai4064