Как вы понимаете высказывание г.и. беленького "кровавым распрям, вражде в повести противопоставлены любовь, гуманность, сострадание, и носителям этих качеств оказывается прежде всего гринев"?

Деякий час на радіо "Вежа", що в Івано-Франківську, існувала програма "Щоденник". Програма виходила щодня, крім суботи та неділі. Придумувати трихвилинну розповідь доводилося постійно. Зроблена вона для того, щоб на кожну прочитану історію кожному хотілося 6 відповісти.

Ось один з  записів. Міські жителі звикли оцінювати погоду через свої зручності і вигоди.   Сніг випав позавчора, а  сьогодні по ньому залишилися лише сліди. Здається, він дійсно нічого не змінив. Насправді колись два дні снігу врятували ціле плем'я. Маленький  народ уже знемагав від людської навали. Щодня його представників вбивали людські руки, а тіла вивозили в місто.  День снігопаду і кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народу перепочити. За короткий час лісові племена крокусів, підсніжників і пролісків  скинули в грунт запліднене насіння, інші відмерли, а  більшість просто перестала бути привабливою. Тому дводенний сніг наприкінці березня не був марним. Можливо, завдяки йому на другу весну маленьке плем'я зможе скликати нове велике військо.

Объяснение:

Впервые Петр Гринев знакомится с Марией Мироновой, когда он прибывает в Белогорскую крепость. Впечатление о Маше у Петра сразу складывается, как о несерьезной, легкомысленной девушке. Коротко говоря, Гринев воспринимает Машу как простую «дурочку», ведь именно так и описывает офицер Швабрин Петру капитанскую дочку. Но вскоре Гринев замечает в Марии очень добрую, отзывчивую и приятную особу, полную противоположность описанию Швабрина. Гринев проникает к Маше глубокой симпатией, и с каждым днем эта симпатия становилась все больше и больше. Прислушиваясь к своим чувствам, Петр стал сочинять для своей возлюбленной стихи, которые и стали причиной насмешек Швабрина над Гриневым. В этот момент мы замечаем в Петре Гриневе качества, присущие настоящему мужчине. Петр заступается за свою возлюбленную Машу Миронову без всякой трусости и с желанием отстоять честь капитанской дочери назначает дуэль со Швабриным. Дуэль закончилась не в пользу Гринева, но вовсе не из-за слабости Гринева перед Швабриным, а из-за глупой ситуации, отвлекшей Петра от своего противника. Итог — Гринев ранен в грудь.