Какие картины детства и окружающего мира рисует поэт и чего желает детям ответь на вопрос

ведь так и говорится сказка ложь да в ней намек.:)

Тема: розповідь про життя Миколи Джері та його сім’ї, а також змалювання життя людей під гнітом панщини та боротьбу з нею. Ідея: показати незламний дух народу, його непокірність панам.

Проблематика

Поміщики — кріпаки

батьки — діти

духовне — матеріальне.

У ньому правдиво відображені глибокі соціальні суперечності, боротьба між закріпаченими селянами й поміщиками-кріпосниками, між заробітчанами і промисловцями, між масою «звільнених» селян і сільськими багатіями.

Письменник показав і ті активні сили, що піднімались на боротьбу проти кріпосництва та проти нового гноблення після скасування кріпосного права. У повісті реалістично змальовано різних гнобителів народу:

кріпосника Бжозовського

посесора Бродовського

отамана рибалок Ковбаненка

панського осавула

поліцейського пристава

попа.

Свавільним, деспотичним і зажерливим панам, промисловцям та їх слугам автор протиставляє чесних, прямих, благородних, але безправних, пригноблених селян і заробітчан — старого Джерю, Джериху, їх сина Миколу, Нимидору, Кавуна та ін.

У творі викрито панщину як найганебніше явище суспільного життя, як силу, що фізично й морально калічила людину. Письменник змальовує не тільки безправність, страждання закріпаче-них селян, а й зростання в них ненависті до кріпосників, протест і боротьбу окремих кріпаків проти гноблення.

Нечуй-Левицький, хоч побіжно, але правдиво показав, що виступи окремих селян проти панів викликали співчуття й підтримку з боку всіх кріпаків. Симпатії автора на боці уярмлених селян, на боці протестанта, бунтаря Миколи Джері.

Нечуй-Левицький позитивно оцінив реформу 1861 р. і тому, змальовуючи життя селян у пореформені часи, вістря критики спрямував не проти всього ладу, а проти окремих явищ соціальної дійсності. Цим він послабив викривальну силу твору, зокрема останніх його розділів, хоч і тут переважають реалістичні малюнки. Письменник правдиво показує, як пан забрав собі кращі землі, як селяни бунтували, бо «стала знову маленька панщина», як Миколу Джерю посадили в холодну, а старшина-багач грабує селян так, як грабував і раніше.

Разом із тим Нечуй-Левицький прикрашує дійсність, коли розповідає, що комісія, надіслана царською владою, відібрала в пана добру землю і віддала її селянам, а громада скинула багатія і обрала старшиною бідного чередника. Однією з сильних сторін твору є те, що в ньому ширше і глибше, ніж в інших творах, змальовано жорстоку експлуатацію заробітчан на капіталістичних підприємствах та промислах, виведено різноманітні постаті експлуататорів капіталістичного типу (посесор Бродовський, отаман риболовецької ватаги Ковбаненко) і вперше в українській літературі показано стихійний протест заробітчан проти визиску.

Автор відтворив правдиві й хвилюючі картини тяжкої праці заробітчан на цукроварні, їх життя в тісних і брудних казармах, голодування, отруєння гнилою стравою, пограбування їх посесором, а потім і власником риболовецького промислу, показав спроби заробітчан-бурлак розправитися з хижаком-посесоромз отаманом рибалок.

Объяснение:

в інтернеті усе є

Сочинение на тему Золотая пора детства 7 класс

Детство самое прекрасное в жизни человека. В это время он растет и развивается, познает мир и новые слова, учиться ходить и говорить. Кроме всего этого, ребенок ещё и формирует свой характер, поведение, нрав. В детстве ребенок может найти себе хороших и преданных друзей, которые останутся с ним на всю жизнь.

Наверное, каждый взрослый мечтает хоть на секунду вернуться в свое детство. Освободиться от обязанностей и ежедневной работы. Просто бегать во дворе со своими сверстниками и не о чем не думать. Испытать первые эмоции и чувства. Любому взрослому хотелось бы сново посмотреть на мир детскими счастливыми и любопытными глазами. Ведь детство беззаботно.

Многие известные люди сохранили в себе частичку детства. Своего уникального разума. Благодаря этому , они стали самыми настоящими гениями и исполнили свои детские мечты.

Источник: Сочинение Золотая пора детства в произведениях Толстого, Бунина и Горького