Какая главная мысль поэмы руслан и людмила?

В поэме „Руслан и Людмил“ использует традиционный сказочный сюжет о похищении невесты злым волшебником-чародеем. Несколько претендентов на руку прелестной княжны отправляются на её поиски, но только Руслану удаётся освободить Людмилу.

[Главная мысль поэмы заключается не только в победе добра над злом, но и в понимании того, что за счастье надо бороться!]

1.идея рассказа это мистическое происшествие со статуей.   2.мистический элемент играет роль кульминации.   3.он затрагивает проблемы о том что у людей было много власти и денег. 4.она мстила за себя.он одел ей на палец кольцо.она его жена.а сам венчался с другой.венера-богиня любви.она мстит за то что он женился по расчету.5.идея рассказа это мистическое происшествие со статуей 6. интригующюю, захватывающюю, остросюжетную.7.прости не могу )8. лучшая, по мнению мериме, его новелла, «венера илльская» одновременно романтический страшный рассказ об ожившей статуе, реалистическая брака по расчету и беззлобная сатира на провинциальные нравы. надеюсь .удачи.

У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти зла. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченої Любави.

Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези. А що гарна, як тиха сумовита пісня, то теж не диво, бо хіба може бути на землі хтось кращий, ніж мати для сина?