Почему старик и красный татарин были нетерпимы к в рассказе л.н.толстой «кавказский пленник»?

"красный татарин" и старик нетерпимы к , как к представителям другой веры. ненависть к царской власти россии, которую они считали завоевателями, угнетателями свободы народов кавказа, сделала старика и татарина непримиримыми к вообще, газават призывал уничтожать "неверных".жаль таких людей, которые живут местью и в их сердце только ненависть и злость. татарин не любит , относится к ним, как к врагам. старик был воином, джигитом и он убивал врагов в бою, которые пришли на его землю, сражался за независимость, у него была честь и достоинство. это можно понять, война есть война и потеря сыновей -это большое горе для любого человека. восьмого сына старик считает предателем, сын не погиб, защищая дом, а сдался в плен. старик сам сдаётся в плен, что бы убить сына за предательство! понять его порыв можно, но им не движет чувство любви к своей малой родине, он убивает сына из-за ненависти к , тем самым отнимает жизнь у ближнего без смысла, вершит самосуд, а сам сбегает. если он считал позором предательство сына, то почему не погиб сам, сражаясь с врагами, смыв своей кровью позор предательства. посетив мекку и став хаджи он ничуть не изменился, надевая чалму он не стал божьим человеком, его гложет ненависть, молитвы не приносят ему спокойствия, он не призывает к миру, а наоборот, повинуясь злости, настаивает на убийстве жилина. нельзя оправдать убийство сына, приказывая убить жилина, старик со звериными клыками сам теряет человеческое обличье, люди чести не призывают к бессмысленному насилию

Добридень Вам, шановний Євгенію. Ви мені дуже подобаєтесь, тому я Вам і пишу цього листа і сподіваюся, що Ви його отримаєте у тому світі, де зараз перебуваєте.

Чого тільки про Вас тут не пишуть: Ви і бездушний, і холодний, і лінивий, і взагалі "зайва людина". А я хочу вас підтримати. Насправді ви не зайва людина, а просто живете так, як Вас виховали, так, як було прийнято у Вашому суспільстві. Ваш статус заможної та незалежної людини вимагав від Вас саме такого життя - безтурботного, повного розваг та розкошів. При цьому Ви нікому не зробили нічого злого, отже Ви - хороша людина.

І ще Вас багато хто вважає безсердечним, бо Ви не відповіли взаємністю дівчині, що вас покохала, - Тетяні Ларіній. Ви її ще пам"ятаєте? Вона написала Вам того листа, який нас і досі примушують вивчати напам"ять. Так от, Ви їй тоді відмовили у взаємності. Як на мене, зробили дуже правильно. І що головне - чесно. Ви їй пояснили, що зовсім не створені для подружнього життя, і тим самим вберегли її і себе від величезної помилки. Взагалі-то вона досить швидко оговталася після цього і, як кажуть,  вдало вийшла заміж.

Про Вас мені відомо, що в образі заміжньої дами вона все ж викликала у Вас певні почуття, але, як тепер кажуть, хто не встиг, той запізнився.

А далі, що ж з Вами було потім, коли поет так несподівано Вас залишив? Ось про це я б хотів дізнатися з Вашої відповіді на мій лист.

Всього найкращого і прийміть мої вітання.

Добридень Вам, шановний Євгенію. Ви мені дуже подобаєтесь, тому я Вам і пишу цього листа і сподіваюся, що Ви його отримаєте у тому світі, де зараз перебуваєте.

Чого тільки про Вас тут не пишуть: Ви і бездушний, і холодний, і лінивий, і взагалі "зайва людина". А я хочу вас підтримати. Насправді ви не зайва людина, а просто живете так, як Вас виховали, так, як було прийнято у Вашому суспільстві. Ваш статус заможної та незалежної людини вимагав від Вас саме такого життя - безтурботного, повного розваг та розкошів. При цьому Ви нікому не зробили нічого злого, отже Ви - хороша людина.

І ще Вас багато хто вважає безсердечним, бо Ви не відповіли взаємністю дівчині, що вас покохала, - Тетяні Ларіній. Ви її ще пам"ятаєте? Вона написала Вам того листа, який нас і досі примушують вивчати напам"ять. Так от, Ви їй тоді відмовили у взаємності. Як на мене, зробили дуже правильно. І що головне - чесно. Ви їй пояснили, що зовсім не створені для подружнього життя, і тим самим вберегли її і себе від величезної помилки. Взагалі-то вона досить швидко оговталася після цього і, як кажуть,  вдало вийшла заміж.

Про Вас мені відомо, що в образі заміжньої дами вона все ж викликала у Вас певні почуття, але, як тепер кажуть, хто не встиг, той запізнився.

А далі, що ж з Вами було потім, коли поет так несподівано Вас залишив? Ось про це я б хотів дізнатися з Вашої відповіді на мій лист.

Всього найкращого і прийміть мої вітання.