ответ: Нещодавно я прочитала оповідання Л.Вороніної «Таємне товариство боягузів». В ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я Клим. А все почалося з того, що цей хлопець дуже боявся свого сусіда на прізвисько Кактус. Адже йому частенько доводилося або рятуватися втечею, або отримувати незаслужено стусанів та ще й чути образливі слова від цього бешкетника. Одного разу після чергової такої втечі Клим випадково потрапляє у таємне товариство боягузів. Саме в цьому товаристві він побачив себе зі сторони і зрозумів, що є звичайнісіньким боягузом. Щоб до комусь, йому самому потрібно було змінитися. Ось так він став іншим. Нарешті навчився вірити у свої сили, приймати правильні рішення і знаходити вихід із складних ситуацій. Так, хлопець не розгубився, а повністю виконав все по плану бабусі і дістався до машини часу. Проявив кмітливість і здогадався, що мухи можуть бути зброєю проти синьомордих. Ось так він став відважним не тому, що не мав страху, а тому, що навчився правильно діяти, коли було страшно. Клим доклав чимало зусиль, щоб врятувати планету і своїх рідних. Це фантастичне оповідання є надзвичайно захоплюючим і дуже цікавим. Спонукає нас бути сміливими, кмітливими, стояти на боці правди і вірити у свої сили.
Вроде так.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Сочинение по картине т.н. яблонская . лен !
Объяснение:
Одиссей — храбрый и неунывающий герой древнейшего письменного памятника греческой литературы — поэмы Гомера "Одиссея". Историями о приключениях хитроумного путешественника в исполнении певцов-рапсодов заслушивались еще древние греки, не меньшей популярностью пользуются они и сегодня. Я думаю, это происходит из-за того, что Одиссей обладает многими качествами, которые люди ценили всегда, вне зависимости от времени и национальности.
Попав на неизвестный остров и разыскав огромную пещеру, в которой жил циклоп, Одиссей проявляет себя как любознательный и внимательный исследователь. Однако случается так, что по его вине все попадают в беду — в плен свирепому и безжалостному циклопу-людоеду, хозяину пещеры.
И здесь мужество и умение владеть собой не покидают Одиссея. Именно он сперва пытается найти с людоедом общий язык, а затем, увидев бесплодность этих попыток и реальную угрозу для жизни всех своих товарищей (и своей, конечно же), находит сделать негостеприимного хозяина бес , лишив единственного глаза. Ради своих друзей Одиссей бесстрашно рискует собственной жизнью, проявляет себя как надежный и верный товарищ, на которого можно положиться в любой ситуации. С его путешественники выбираются на свободу и возвращаются на корабль с богатой добычей — целым стадом "откормленных коз и волнистых баранов". Смекалка, находчивость, оптимизм Одиссея вызывают чувство благодарности и уважения у его спутников.
Мне бы хотелось иметь такого друга, как Одиссей. С ним не только интересно, но и надежно — он никогда не оставит товарища в беде, да и себя не даст в обиду.