Пігмаліон» – п’єса Бернарда Шоу, написана в 1912 році. “Пігмаліон” аналіз твору Головні герої «Пігмаліон» – квіткарка з нижчого стану на ім’я Еліза Дуліттл; її батько, який працює сміттярем; полковник Пікерінг; вчений Генрі Хігінс; а також місіс Хілл з дітьми (дочка і син на ім’я Фредді). Ідея п’єси “Пігмаліон” полягає в тому, що навіть бідна і неосвічена людина може стати культурною і прекрасною, якщо буде трудитися! “Пігмаліон” проблематика У «Пігмаліоні» Шоу поєднав дві однаково хвилюють його теми: проблему соціальної нерівності та проблему класичної англійської мови. Б. Шоу особливо яскраво зміг у своєму творі висвітлити проблему нерівності людей в умовах суспільства. У кінці твору Еліза, вже освічена, залишається ні з чим, як була до цього, тільки з трагічним усвідомленням свого матеріального становища і тонким почуттям безмежної несправедливості до людей з нижчого стану. У підсумку дівчина повертається в оселю Хіггінса, але її вже там цінують і приймають як рівну, “свою”, як повноцінну особистість. П’єса має і повчально-виховну цінність, що стосується освіти. Адже правильна освіта і виховання відіграє далеко не останню роль в житті будь-якої особистості. Сам Шоу мету своєї п’єси визначив наступним чином: «” Пігмаліон “- це насмішка над шанувальниками” блакитної крові”… Головна ідея п’єси: вищі класи відрізняються від нижчих тільки одягом, вимовою, манерами, освітою – і ці соціальні прірви можуть і повинні бути подолані. Талант Хіггінса і благородство Пікерінга дійсно роблять з квіткарки герцогиню, і це можна розуміти як символ майбутнього суспільного прогресу і розкріпачення, до якого закликали Шоу і його однодумці. Для утвердження в суспільстві справедливості, стверджує драматург, головне – перемогти злидні і неуцтво. Позбавлення Елізи від цих бід зміцнюють кращі якості особистості, притаманні їй і колись – порядність, почуття власної гідності, душевну чуйність, енергію. На менш сильні характери, начебто Дулиттла-батька, бідність діє руйнівно. Хіггінс, який в ході «експерименту» сприяв духовному звільненню Елізи, робив це ненавмисно, він не в силах стати вище чисто егоїстичних міркувань. Душевна черствість Хіггінса, нездатного на розуміння і повагу до Елізи, уособлює бездушність англійського суспільства, і в цьому трагізм фінальної ситуації п’єси. Додатково: "Пігмаліон" головні герої "Пігмаліон" жанр твору "Пігмаліон" короткий зміст Бернард Шоу "Пігмаліон" переказ Бернард Шоу біографія скорочено Еволюція образу Елізи Дулітл в п'єсі Пігмаліон Ознаки нової драми у творі Б.Шоу "Пігмаліон" Характеристика образу Елізи Дулітл "Пігмаліон" Характеристика професора Хіггінса Цитатна характеристика Хігінса
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Идея текста первый класс бунина
Объяснение:
ответ:Объяснение:ответ:Изобразительные средства понять идею произведения, т.к. они усиливают образность языка, обогащают его содержание, усиливают наглядность изображаемого, вызывают эмоциональное восприятие у читателя увидеть авторское отношение к описываемым событиям. Эпитеты: угрюмая страна, живых веселых красок, плодотворящей силы, поля остылые, стеклянного журчанья, нрав изменчивый и прихотливый, проказником седым. Метафоры: В оковах \ Игривые ручьиЗемля, \ Покрытая пуховою порошеймогучую природу \ Будить от сна и звать из недр земных \ Родящую, таинственную силу, \ Несущую беспечным берендеям \ Обилье жит неприхотливых. Олицетворения: Нерадостно и холодно встречает Весну свою угрюмая страна. Леса стоят безмолвны; густые лапы елей; природу будить от сна; В оковах игривые ручьи, Солнце ревнивое на нас сердито смотрит и хмурится на всех. Инверсия: В урочный час обычной чередою \ Являюсь я на землю берендеев. \ Нерадостно и холодно встречает \ Весну свою угрюмая страна.Сравнение: А в ясном небе \ Как жар горит луна, и звезды блещут \ Усиленным сиянием. Многосоюзие: Угрюмые грачи, и жаворонки, \ Певцы полей, глашатаи весны,И ты, журавль, с своей подругой цаплей, Красавицы-лебедушки, и гуси \ Крикливые, и утки-хлопотуньи,И мелкие пичужки, — вы озябли?Риторический во Дрожите вы, бедняжки?