Будь ласка. Напишіть твір порівняння образів персонажів Ассоль і Грей

Відповідь:“Пурпурові вітрила” характеристика Ассоль Ассоль – головна героїня повісті «Пурпурові вітрила». Ассоль – це дівчина, чия мрія стала дійсністю. Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль, власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її називали не інакше, як «корабельна Ассоль». За вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. Вона могла говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. Коли вона підросла, то стала справжньою красунею. Все що Ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. Її обличчя було по-дитячому наївним і променистим.

Артур Грей – головний герой повісті «Пурпурові вітрила», виходець із знатного роду, єдиний син Ліонеля і Ліліан Грей. З дитинства Артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. Він відрізнявся живою і мрійливою ​​душею. Коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. Так, наприклад, побачивши картину розп’яття Христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав це неправильним. Його життя змінилася, коли у віці дванадцяти років він побачив картину з великим кораблем, що плив по хвилях. Він вирішив вирости і стати капітаном власного судна. Так все і сталося. Приблизно п’ять років він плавав з капітаном Гопом, який навчив його всім премудростям морської справи, а потім придбав свій трищогловий галіот під назвою «Секрет». Одного разу доля закинула Грея до берегів міста Лісс, поряд з яким розташовувалася село Каперни. Там, на вечірній рибалці, він випадково побачив сплячу дівчину і закохався в неї. Це була Ассоль.

Пояснення:

Патриотизм стихотворения М. Ю. Лермонтова «Бородино» Особое место в творчестве Михаила Юрьевича Лер­монтова занимает тема патриотизма. Отечественной войне 1812 года он посвятил стихотворение «Бороди­но». В нём Лермонтов рассказывает о знаменитом Бо­родинском сражении. Стихотворение написано в форме диалога молодого и старого солдат. Но первому из них принадлежат толь­ко семь строк. Остальная часть произведения — это рассказ бывалого солдата о битве на Бородинском поле. Это придаёт стихотворению особую искренность и достоверность. В начале своего рассказа старый солдат говорит со­беседнику: — Да, были люди в наше время, Не то, что нынешнее племя: Богатыри — не вы! Этими строками Лермонтов показывает своё отно­шение к молодому поколению солдат того времени и одновременно воспевает подвиг участников Отече­ственной войны. От лица старого солдата автор передаёт своё вос­хищение русскими воинами. Они, как и сам рас­сказчик, вызывают у нас симпатию и уважение. Лер­монтов описывает такие их качества, как патрио­тизм, храбрость, мужественность, веру в победу. Об этом говорят слова: Что тут хитрить к бою; Уж мы пойдём ломить стеною, Уж постоим мы головою За родину свою! Солдаты самоотверженно готовятся к бою, в то вре­мя как враги предвкушают победу, которой не будет!

Объяснение:

По горизонтали:

1. Домашнее животное в комнате старушки (Кошка)

2. Передняя часть здания (Фасад)

3. Автор сказки (Погорельский)

4. Какую должность занимала Чернушка (Министр)

5. Имя черной курицы (Чернушка)

6. Имя главного героя (Алеша)

7. От кого Чернушку Алеша (Кухарка)

По вертикали:

8. Старинная верхняя женская одежда (Салоп)

9. Золотая монета (Империал)

10. Школа, где учился Алеша (Пансион)

11. Предмет, приносящий счастье (Талисман)

12. Кого кормил Алеша во дворе (Курочка)

13.  Что подарил король Алеше (Семечко)

14. Древний воин в латах (Рыцарь)

15. Мальчик, прислуживающий королю (Паж)