Напишите сочинение на тему "Образы помещиков в поэме Гоголя Мёртвые Души" Если можно, то пишите сами. Если копируете, то максимально изменяйте :) ​

Объяснение:

Выбери только то что надо

Ім’я: Ду Фу. Друге ім’я — Цзимей, «священномудрий», «шишен» («свя-щенномудрий піїт»).

Роки життя: 712-770 рр.

Місце народження: Хенань.

Родина: батько — провінційний урядовець невисокого рангу.

Заняття: посадовець при дворі, китайський поет епохи Тан.

Основні твори: «Три правителі»,

«Три розлуки», «Вірші в 500 слів про те, що було у мене на душі, коли я зі столиці прямував у Фінсяиь», усього приблизно 1500 віршів.

Ду Фу — онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив із давнього занепалого роду. Поет з’явився на світ у сім’ї незаможного чиновника. Замолоду мандрував, виношував мрію про великий будинок, у якому б знайшли притулок усі бідняки. Ду Фу не вдалося збудувати ані такого великого будинку, ані домівки для своєї родини. Проте він звів храм власної поезії.

Майбутній поет рано втратив батьків, його виховала тітонька Пей. Вона оточила хлопця турботою і любов’ю, дбаючи про нього, як про рідного сина. Свій перший вірш написав у 7 років,

1 його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, щоб, за сімейною традицією, дістати посаду державного службовця, проте службовцем не став. У 20-35 років багато подорожував Китаєм. 741 року прибув до столиці імперії Чан’ань. Там мешкав майже 10 років, мав при дворі незначну посаду. Під час бунту Апь Лушаня втік зі столиці разом із почтом імператора, а його родина залишилась у Чап’ані; поет довго не мав від них жодної звістки. Був ув’язнений бунтівниками та пробув у полоні

2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора, і 757 року він став радником молодого імператора Суцзу-иа і навіть отримав привілей критикувати сина Піднебесної. Але щойно Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув’язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що вій справді вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було виправдано, і імператор навіть пробачив поетову зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте 759 року Ду Фу облишив службу та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Яицзи. Значну' роль у його житті зіграли дружба та співпраця з Лі Бо.

Произведение, включенное в «Вечерний альбом», датируется временем выхода первой поэтической книги — 1910 г. В тексте стихотворения нашли выражение принципы дневниковости, положенные автором в основу художественного метода и ярко проявившиеся в раннем творчестве.

Заглавие произведению дало обозначение конкретного временного промежутка. С ним связаны переживания лирической героини: печаль, скука, разочарование. Метафора, открывающая текст, уподобляет негативные чувства тени зеркального отражения, лежащей на сердце. Ощущение бесконечности грусти является отражением эффекта растянутого времени на уровне личных эмоций.

На основании впечатлений, соотносящихся с определенным отрезком дня, читатель может судить о психологическом портрете лирического «я». Чувствительная героиня настороженно относится к людям: она успела столкнуться с отрицательной стороной процесса общения, ложью и жестокостью. Мифологизируя указанное время суток, субъект речи связывает всплеск негатива с неблаготворным влиянием сумеречных часов на поступки людей. Однако в глубине души героиня остается доброй, отходчивой, готовой простить близкого человека.

Интересно, что описание сложного внутреннего состояния предшествует изображению внешних проявлений переживаний: сначала субъект речи рассказывает о своем отчаянии, а потом сообщает о желании заплакать и платке, который нервные пальцы скрутили в жгут.

Автобиографический характер цветаевского лирического переживания нашел подтверждение в свидетельствах современников. Именно такой временной интервал фигурирует в воспоминаниях Анастасии Цветаевой. Когда обе сестры учились в частном пансионе во Фрейбурге, в послеобеденные часы воспитанницам полагалось делать уроки. Разговоры и чтение художественной литературы были под запретом. Девушки восприняли строгий, созданный по немецким меркам режим как настоящее мучение: быстро справившись с домашним заданием, они были вынуждены сидеть безмолвно без всякого дела и движения. В художественном тексте точно переданы ощущения скуки и бессилия, пережитые подростками.

О глубоком драматизме жизни, который проявляется в рядовых ситуациях, говорится и в произведении «Пасха в апреле», также имеющим автобиографические истоки. Тоска героини, в унынии бродящей по двору, контрастирует с радостной атмосферой религиозного праздника и картиной весеннего тепла.