Чому вірші Г.Гейне називають «щоденником кохання»?​

ответ:На мою думку, самовиховання книжками, запозичення досвіду у книжкових героїв є невід'ємними аспектом життя кожної читаючої людини.

Аргументом на захист моєї думки зможе послугувати той факт, що читаючи книжку кожен може перейняти досвід з тої чи іншої ситуації і в подальшому або копіювати поведінку героя або не чинити так, що дозволяє не ставати на "граблі" інших людей.

На згадку приходить казка "Балакуча баба" завдяки якій я зрозуміла, на прикладі пустомовної баби, що дурний язик голові не приятель, і змогла виховати в собі деяку стриманість в мові.

Кожний герой може чомусь навчити: Олівер Твіст - доброті, невідступності від надії, баба з казки про Золту рибку- стриманості в бажаннях, вмінню знати міру, Дюймовочка- взаємодо Тож, на мою думку, книжкові герої це списані з минулого люди, на яких автор хоче показати нам той чи інший аспект характеру, виховати в читачеві ті чи інші якості, або навпаки - висміяти.

Тож будемо уважними до себе, звірятимося з книжкових героями:чи не знайдено в нас рис Тонкого з твору Чехова чи інших його комічних персонажів?

Объяснение:

Главный герой данного сборника - невероятно обаятельный и талантливый во всех отношениях, благородный вор и грабитель Арсен Люпен. В каждом из рассказов и романов сборника Арсен Люпен совершает какое-нибудь очередное своё гениальное ограбление, всякий раз оставляя с носом французскую полицию и известных сыщиков из других стран, включая самого знаменитого Шерлока Холмса. И даже когда Арсен Люпен изредка попадается в лапы представителей органов правосудия, он всё равно находит избежать справедливого наказания, буквально испаряясь из мест заключения при изощрённого ума, преданных друзей и умения мастерски перевоплощаться в кого угодно. Ну, а попутно Арсен Люпен весело и непринуждённо разбивает сердца самых ярких и неприступных красавиц мира.

Это подойдёт?