Дайте відповіді на питання вірш "Галерник" будь ласка1. Які художні засоби використано в цьому вірші?2. Про кого йдеться в поезії?3. До кого звертається ліричний герой із монологом?4. Які питання турбують його?5. У якому випадку галерник море мовчати?6. Опишіть море за твором поета, назвіть художні засоби, яківін використав при цьому.7. Яким настроєм сповнений вірш? Назвіть його мотиви.8. Доведіть, що ліричний герой — патріот рідного краю, пи-шається ним.9. Чи можна вважати цей твір сонетом?​

Відповідь:

1)алегорії: море – Всесвіт

порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) –  симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом;  галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі  сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу:

Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову.

2)наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя;

3) До святого Іспанського Моря

4)Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край,  який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж  натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що  можливо, він так і не побачить рідних.

5)Але ти німуй, о море, Якщо смерть її забрала;

6)криваве море,

7)Настрій у творі доволі сумний то му, що головний герой перебуває у полоні далеко від своєї любові

8)Ти ж бо є те саме море, Що прибоями цілує Краю батьківського мури

Герой дуже сумує за своею рідною землей з сумом та настроєм розлуки

9)Чітка внутрішня структура. Сонет призначений для втілення певного змісту: боротьби протилежних відчуттів і думок.

В творчестве А. Куприна тема любви затрагивается неоднократно, но в рассказе «Гранатовый браслет» это чувство показано особенно ярко, красочно и трагично. Яркими красками писатель показывает мучительную и неразделенную любовь к некому идеалу, большое и трепетное чувство, которое сопротивляется с бездуховностью этого мира.

Писатель обращается в этом рассказе к одной из самых важных тем. Для него любовь – это загадка, раскрыть которую дано не каждому. Тема любви показана в рассказе как противостояние обыденности. Поэтому и действие рассказа происходит в

маленькой комнате Желткова.

Получается, что настоящее чувство было появиться и развиваться в небольшой квартире, а на лоне природы любовь Веры Николаевны к мужу давно умерла. Может быть, поэтому автор и показывает не яркий весенний день, а холодное сентябрьское утро в саду и промозглый вечер.Даже в структуре этого рассказа есть что-то пугающее, ощущается какая-то связь с потусторонним миром – текст разбит на тринадцать частей. Это число пугает Веру Николаевну. Героиня обладает невероятным даром – предчувствовать беду и радость. Но страх, условности и обыденность сделали ее невосприимчивой к любому проявлению любви. Поэтому княжна Вера постоянно требует «прекратить все как можно скорее».

Но после того, как Желтков, этот «маленький человек», уходит из жизни что-то в Вере Николаевне изменяется, она будто Именно «сила любви», которую пробудила в ней смерть бывшего телеграфиста, пробуждает в ней все то, что таит ееистинная натура.

Героиня слышит любовь в музыке Бетховена. Соната звучит для нее не как посмертный реквием, а как продолжение любви Желткова к ней где-то в глубине ее души. Сила любви и музыки оказываются сильнее смерти, которая только пробудила нерастраченные силы, тепло и участие к другим в Вере Николаевне.

Экспозиция-гадания девушек.

Завязка-Тоска Светланы и одна, перед зеркалом.

Развитие действия-Явление жениха,поездка в санях,церковь и отпевание,хижина,гроб на столе,жених мертвец,белый голубок.

Кульминация-Крик петуха,весь ужас был сном.

Развязка-Звон колокольчика,приезд жениха.

Эпилог-Жених ведёт Светлану под венец.

И наконец, наступает кульминация ужаса – Светлана видит, что “милый друг ее – мертвец!”.

Кошмар развеивается, когда героиня баллады и понимает, что ей приснился жуткий сон. Ночная тьма и душевная мука исчезают вместе с пробуждением. Тьма сменяется светом:

В тонкий занавес окна Светит луч денницы;