Сказка : 12 месяцев. помните, как мачихина дочка отправилась в лес к костру 12 месяцев? что должен был, по её мнению, дать ей сентябрь?

золото, так как сентябрь золотой месяц.

Не розуміє людина жарту – пиши пропало! і знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.з особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.отак сидиш і думаєш…гумор…сатира. наш чудовий народ. од його ми,народ,дотепний. веселий. мудрий. я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…і я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.та будь же ти тричі щасливий! сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.треба любити людину. більше,ніж самого себе.тоді тільки ти маєш право сміятися.і тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…

  любий михайлик, 

хочу виразити тобі велике і,за те,що я провела гарно провела свій час читаючи повість гуси лебеді летять. я переживала за тебе і уважно слідкувала за усіма твоїми . неможливо передати ті відчуття,які пережила я, під час читання повісті. 

для мене ти справжній взірець,адже у твоїй ще маленький душі, стільки любові, щирості милосердя,розуміння. ти- справжній друг, і старанний учень,люблячий син і відповідальний член суспільства. 

я би хотіла стати схожою на тебе.