Охарактеризуйте лiричного героя сонет 19 Джона Донна

Це БІОГРАФІЯ

Джон Донн народився 12 лютого 1572 року в католицькій родині і виховувався у дусі католицизму. Його мати, прямий нащадок сестри Томаса Мора, була молодшою дочкою Джона Хейвуда, драматурга і автора епіграм. Його батько, який, за словами першого біографа Донна, Ісаака Волтона, «походив із дуже давнього роду в Уельсі», був успішним лондонським купцем. Джону було чотири роки, коли помер його батько, і незабаром після цього його мати вийшла заміж за доктора Джона Сімінгса, який допоміг їй підняти дітей. Джон вчився в Оксфордському й Кембриджському університетах, але ані там, ані там не отримав диплома: в протестантській Англії діяли обмеження, введені для католиків.

У 1596—1597 Джон Донн подорожував європейським континентом, супроводжуючи графа Ессекса і Волтера Релі в військових операціях проти Іспанії. Вже тоді він писав успішно вірші, що розходились у рукописах. Джон Донн не мав великої прижиттєвої слави як поет, та й не ставив мети уславитися. Він не друкував свої вірші за життя — перше друковане видання побачило світ лише через 2 роки по смерті творця.

Як усіх молодих, його приваблював світ і подорожі. Є свідчення, що Донн подорожував Іспанією і дістався Італії. Потім повернувся в Англію, де влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, сера Томаса Еджертона, лорда-охоронця Великої печатки. Закохавшись у племінницю патрона, 17-річну Анну Мор, таємно і без дозволу родини узяв з нею шлюб. Коли Еджертон дізнався про це, то вигнав Донна і сприяв його арешту і ув'язненню. Звільнившись із в'язниці, Донн разом з Анною поселяється в маєтку її родичів у графстві Суррей. Джон Донн упродовж 10 років зазнавав безгрошів'я.

Тема: Джон Донн «Священні сонети». Сонет 19 «Шоб мучить мене...». Напруга почуттів ліричного героя. Тдея:У сонеті «Щоб мучить мене...» можна Символіка твору. знайти всі ті риси, які характеризують творчість Джона Донна й властиві бароковій поезії. Тут і поєднання непоєднуваного, й антитези, і внутрішні суперечності, і несподіваний парадоксальний висновок. Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд... До своєї особи ліричний герой відноситься критично «...я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід). Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій ння.

принца та врятувала йому життя, але так 1 не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила однокласника Вадима Кулаківського як прекрасного принца.Софійка відкрила, що стара шафа перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей . Софійка гадала ,що своїм — це портал, який, міг втручанням вона змінить відношення Вадима до себе і він закохається в неї,але Цього так і не сталося. Софійка чуйна дівчинка, яка готова прийти тобі на до в скрутну хвилину 1 пітримати тебе коли це необхідно. Я дуже рада ,що саме в кінці розповіді Сашко запропонував Софійці стати його русалонькою. Адже Сашко щирий ,добрий хлопець якому дуже подобається Софійка. (В кінці можеш більш розгорнуто написати. Наприклад що уславлює цей твір --цей твір уславлює доброту та працелюбство семикласниці, ї активні житТЕві позиції, та засудження зла та несправедливості.)

1) Взятничество, в пример ставлю, что что каждый чиновник брал взятки в поэме2) подхалимство, лесть. чиновники подлиывались к людям страшим по званию. 3)казнокрадство. высшие чины воровали деньги из госудраственной казны.4)главноей проблемой поэмы является проблема "омертвления души человека", т.к. чиновникам, героям этой поэмы, ничего не надо было в жизни они хотели обагатиться материально, но никак не духовно. их души стали "мертвыми", безыинтересными ко всему происходящему. Наигранный пафос доминирует во всех чиновниках. Больше всего он проявляется в чиновнике Манилове. "Сладкая пошлость" преобладала в нем, как выразился сам гоголь."духовная смерть" - вот главная проблема, поднятая в произведение.

Хуторок в степи
Скромный одесский преподаватель словесности получил неожиданную возможность отправиться с детьми в заграничное путешествие. "Главной целью путешествия была Швейцария, которая всегда имела для Василия Петровича какую-то особую притягательную силу. Но ехать туда было решено сначала морем до Неаполя, а уже потом, через всю Италию, – по железной дороге.
Они увидят Турцию, Грецию, острова Архипелага, Сицилию и, наконец, побывают во всех знаменитых музеях Неаполя, Рима, Флоренции и Венеции, а затем, из Швейцарии, если позволят финансы, махнут в Париж".
Увидеть своими глазами то, о чём прежде лишь читал или слышал – это ли не всегдашняя мечта любого путешественника?

"Хотя они путешествовали по строго продуманному плану, но все же потом, когда Петя вспоминал об этом путешествии, оно представлялось ему скоплением не связанных между собой дорожных впечатлений, мельканием красивых видов, дворцов, фонтанов, площадей и, конечно, музеев".
По-моему, здесь автор слишком строг к персонажам собственной книги. Именно их впечатления в мастерском изложении писателя и составляют несомненную прелесть катаевского текста.