очень Значение образа Сонечки. ( Часть 4, глава 4 ПРОЧИТАТЬ И ОТВЕТИТЬ НА ВО Первая встреча в доме Мармеладовых. Роль портрета. (Часть 2, глава 7. Часть 3, глава 4). Что хотел показать автор хрупкостью, беззащитностью Сони? 2.Почему Раскольникова тянет к Соне? Вторая встреча с Соней в её комнате . Он приходит к ней в 11 часов ночи. Это время (до 12 часов ), когда ещё есть возможность покаяться. Автор дает ему такую возможность. Он делает это потому, что верит в человека, верит в его путь очищения от греха и воскрешения. 2. Как ведёт себя Раскольников в разговоре с Соней? Что звучит в во Раскольникова о детях, о судьбе Сони, Полечки, Катерины Ивановны? Подумайте , есть ли жалость к ним или что-то другое? 3. Чего не понимает Раскольников в Соне? 4. Какие три пути в жизни предлагает Раскольников для Сони? 5. Что поддерживает Соню в жизни, по её словам. Раскольников требует от Сони, чтобы она прочитала ему отрывок из Евангелия «Воскрешение Лазаря». Лазарь пролежал в пещере мёртвым 4 дня. Раскольников тоже мечется 4 дня тоже с мёртвой душой. Камень, который отодвинули от этой пещеры символизирует освобождение души из этого заточения. 6. Почему Раскольников предлагает им быть вместе? Когда Раскольников нарисовал Соне судьбу Поли (а сделал это в жёсткой форме, не жалея Сони), она в отчаянии, плача и ломая руки , спрашивает : «Что же, что же делать?», Раскольников отвечает : « После поймёшь… Свобода и власть, а главное власть! Над всею дрожащей тварью и над всем муравейником!...Вот цель! ….Если приду завтра, то скажу тебе, кто убил Лизавету». А в это время в другой комнате весь разговор слышал Свидригайлов, снимающий квартиру в этом доме.

Очееень мало для такого теста

Объяснение:

Нужно хотя-бы от 20 до 40

Проблема батьків і дітей, мабуть, буде вічно хвилювати людство. Адже батьки, проживши життя, набувши чималого досвіду, намагаються направити життя своїх дітей у певне русло, при цьому не завжди прагнуть зрозуміти, що в цьому житті потрібно їхній дитині. їх часи їм здаються кращими, вони не хочуть сприймати зміни в житті, їм важко пристосуватися до нових умов, і як наслідок — непорозуміння з дітьми. У свою чергу, діти вважають себе розумними, дорослими, самостійними, не хочуть прислухатися до мудрих порад батьків. Проблема батьків і дітей піднімалася в багатьох творах світової літератури, в різні часи вона інтерпретувалася по-різному. Своєрідно представив цю проблему Олексій Коломієць у своїй п'єсі "Дикий Ангел".

У праці і покорі виховував своїх чотирьох дітей головний герой п'єси Платон Микитович Ангел. На перший погляд про нього можна подумати, що він людина скупа, черства, егоїстична, у якої все до копійки розраховано. Але далі читач розуміє, що це не так. Він просто привчає дітей до праці, самостійності, відповідальності за свої вчинки, прагне виховати їх чесними і справедливими, адже його діти по батькові Платоновичі, тому він має відповідати за "їх діла", за честь і совість роду. Він не покладає відповідальності за виховання дітей на школу, міліцію, як це робить його сусід Крячко, тому іноді буває жорстоким, але заради майбутнього щастя дітей. Так, він виганяє з дому Павлика за те, що той, не маючи твердого ґрунту під ногами, одружився. На його думку, якщо син вже готовий на такий серйозний крок, то він повинен якось і утримувати сім'ю. Але Ангел має свої принципи: не можна купувати любов дітей, треба бути з ними справедливими. Старшого сина Петра Платон Микитович змушує визнати свою помилку, якої той припустився на роботі, хоча це коштувало великих непорозумінь між ними, а до того ж і втрати Петром роботи, пільг, квартири. Але Ангел знає, що помилки часто бувають фатальними, і не хоче, щоб його син був винним перед людьми. Федорові батько ставить ультиматум: розібратися в своєму особистому житті.

Але діти Ангела виховувалися справжніми людьми. І хоча спочатку вони ображалися на батька, не розуміли його, то з часом життя їм доводить правильність батьківської науки. Павлик повертається з роботи на Півночі змужнілою, самостійною людиною з почуттям власної гідності. Федір завдяки ультиматуму батька знаходить щастя в особистому житті. Петро з чистою совістю починає нову кар'єру, до нього повернулася жінка, а батько збирає гроші на приватизовану квартиру. Діти вдячні батькові за його виховання, і, мабуть, так же будуть виховувати своїх дітей.

П'єса "Дикий Ангел" О. Коломійця відкриває перед читачами нові шляхи до щасливого розв'язання проблем, що виникають між представниками різних поколінь.

Пример:Мы с бабушкой были в доме-музее В.М. Васнецова.  Мне больше всего понравился второй этаж. Везде были его картины и на стенах и на полу. Особенно долго я стояла около картины Сирин и Алконост. Это изображение полулюдей-полуптиц. У Алконоста перья разноцветные, на румяном лице играет радостная улыбка, она как будто размахивает крыльями в такт своей радостной песне. По легенде, пение этой птицы утешить страждущего, возвещает светлое будущее. Васнецов передал настроение этой птицы: когда Алконост поёт, то она не чувствует сама себя.       Сирин же, являясь воплощением несчастной души, покрыта опереньем чёрного цвета. Вся её поза говорит о скованности горем. Её голова в тоске опущена вниз, чёрные волосы беспорядочно развеваются по ветру, отчаянным жестом она подпирает крылом свою голову. Мертвенная бледность её лица, темные синяки под глазами подчеркивают её скорбь.      Обе райские птицы изображены сидящими на одном дереве, но по разные стороны от его ствола. Задний план усиливает ощущение контраста между двумя мифическими персонажами: рядом с Сирин листья пожухли, стали редкими и чёрными, а вокруг Алконост они зеленеют пышным цветом жизни