vikola2008
?>

Почему автор говорит в конце о «тяжелой грусти», охватившей его под влиянием услышанного? Рассказ М. А. Шолохова «Судьба человека»

Литература

Ответы

ivanandrieiev1984268

ответ:Оно передает чувства, наталкиваивающие людей на воспоминания о своих тяжёлых моментах

Объяснение:

Алиференко_Елена342

На світі є книга , яка вважається однією з найдавніших у світі. Її називають Книгою Книг.Писати її почали ще кілька тисяч років тому.Це Біблія , священна книга християнської релігіі.Перша книга Біблії називається "Книгою Буття". Там розказано про створення світу , про рай , про Адама і Єву.Біблія ділиться на Старий і Новий Заповіти. Ветхій в основному розповідає про історію єврейського народу , там описано багато жорстокостей і різних гидот , тому його читають мало. Він вважається священною книгою для релігії іудаїзму також.В Біблії викладені моральні закони , принципи, за якими корисно жити людям . У Старому Завіті це десять заповідей : не вкради , що не убий , шануй батька свого та матір свою ,не чини перелюбу. Багато важливі речі і закони моралі розказані в Новому Завіті. Моєю улюбленою легендою є притча "Про Вавилонську вежу" Багато людей жило на землі. Всі говорили однією мовою, І задумали вони побудувати високу, аж до неба, башту, щоб прославити себе. Бог, побачивши, що люди заради гордині своєї взялися за не-і угодну йому справу, зробив так, що будівельники стали розмовляти різними мовами, не розуміючи один одного. Довелося їм покинути будову й розбрестися в різні боки. Башта з часом розвалилася, а місто назвали Вавилоном, тобто «змішанням".

lenapopovich556510

Я больше никому не верю!

Ведь все равно все фикция, обман.

Души своей я не открою двери,

Там накопилось слишком много ран.

Я больше не позволю сердцу -

Любить, страдать, привязываться, ждать.

Там не осталось вовсе места,

Его нет смысла даже там искать.

Я все за "чистую монету" -

Любезности, улыбки, похвалу.

Я душу открывала человеку,

Очередную получая рану.

Я поняла улыбка - маскировка,

За ней удобно истину скрывать.

Такая нужная уловка,

Чтоб правдой никого не обижать.

Ах, сколько я жалела раз,

Что искренна была не с теми.

Не сразу догадалась, кто предаст,

А кто со мной последнее разделит.

Я больше ни кому не верю!

Я слишком через многое

Теперь мои закрыты двери,

И в мою душу тишина вошла.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Почему автор говорит в конце о «тяжелой грусти», охватившей его под влиянием услышанного? Рассказ М. А. Шолохова «Судьба человека»
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

omraleva
akakne86
ksoboleva
vitalis79
ilyagenius
Leobed917670
deadnobody
dmtr77
perfectorg
Александровна1244
infoproletarskay745
info49
nataliarogacheva
genya1509
Александрович784