и по-быстрее Проанализируйте эпизод, опираясь на следующий план. 1. Определите мини-сюжет (событие эпизода Для этого перескажите содержание прочитанного двумя-тремя предложениями, отметив, что происходит в эпизоде, что делают герои, какие поступки совершают. 2. Определите место эпизода в развитии сюжета (определите его место в цепи событий) и композиции произведения. Для справки. Исследователи считают, что композиция повести достаточно две части с прологом и эпилогом. Подумайте, к какой части можно отнести этот эпизод, есть ли в нём "толчок” для развития дальнейших событий. 3. Назовите проблему, которая поднимается в рамках эпизода. В качестве подсказки. Вы, наверное, обратили внимание, что событий в прямом смысле слова в этом эпизоде нет: сидят герои разговаривают. Но этот разговор назвать диалогом достаточно трудно. Это монолог профессора Преображенского, изредка прерывающийся репликами доктора Борменталя. Обратите внимание, в какие моменты автор "даёт слово” Борменталю. Попробуйте "изъять” их из текста. Что изменится? 4. Расскажите о героях, принимающих участие в разговоре (что вы уже знаете о профессоре Преображенском и докторе Борментале?), их отношение к проблеме. В качестве подсказки. Обратите внимание на третьего, безмолвного участника разговора — пса Шарика. Как соотносится то, что говорит профессор Преображенский и то, что "думает” Шарик. Определите, чьими глазами смотрит читатель на действующих лиц. 5. Расскажите о поведении действующих лиц и дайте их речевую характеристику. В качестве подсказки. Обратите внимание, как именуются герои эпизода: почему профессор всегда называется по имени-отчеству, а имя-отчество доктора Борменталя — Иван Арнольдович — читатель слышит только из уст профессора. По ходу повествования он именуется красавцем-тяпнутым тяпнутым, укушенным, пострадавшим от пса. Кто и почему его так называет? Подумайте, какие слова из приведённых ниже "сопровождают” реплики профессора, а какие доктора: горестно воскликнул, возопил, громовым голосом ответил, совершенно уверенно возразил, кричал с жаром, назидательно объяснил; возразил, заикнулся было, шутливо заметил, осведомился, с уважением с Чем вы объясните разницу? Как эти слова понять характер персонажей? Какие авторские "ремарки” сопровождают мысли пса? 6. Обратите внимание на художественные детали, которые упоминаются в этом эпизоде. Почему "сонные видения” пса начинаются с упоминания "совы с глупыми жёлтыми глазами”? Какие детали портрета, интерьера нам понять характер Филиппа Филипповича? 7. Определите авторское отношение к проблеме и сформулируйте основную мысль эпизода. Можно ли утверждать, что в уста профессора Преображенского автор вкладывает свои заветные мысли? Завершается эпизод характеристикой профессора, данной Шариком: "…волшебник, маг и кудесник из собачьей сказки”. Какой смысл вкладывает он в них? В качестве подсказки. Эти слова не раз звучат на страницах повести, их произносят и другие герои. Вспомните, кто, когда и по какому поводу. Созвучны ли их мысли мыслям пса? 8. Определите, как связан эпизод с темой и/или проблемой повести в целом. В качестве подсказки. Фразой о Калабуховском доме, которая будет неоднократно повторена профессором при разных обстоятельствах, по существу начинается его знаменитый монолог о разрухе в повести. В каких ещё эпизодах повести звучит эта фраза? Как эти эпизоды связаны между собой.

Where is your granny living?How is it far from our city?Where is your granny living?Where is your granny living?Make questions with the passive form of the verbs.Лето – мое самое любимое время года. Наконец-то заканчиваются холода и начинаются каникулы. Летом можно радоваться солнцу и теплым денькам, отправляться в далекие путешествия и походы. Особенно прекрасна летом природа – шумит зелеными листьями лес, поспевают ягоды, расцветают самые удивительные цветы. Можно бесконечно гулять по цветущим лугам и любоваться на скромные белоголовые ромашки или плести венки из одуванчиков. Приятно зайти в сумрак леса и скрыться от дневного зноя. А если присмотреться внимательно, то наградой за лесную прогулку будут коричневые крепкие боровики и гордые подосиновики.Катет прямоугольного треугольника равен 10 см а гипотенуза равна 26см .Найдите площадь треугольника

Ябы поставил памятник о былинном герое садко,потому что он главный г ерой новгородских былин, гусляр, разбогатевший морского царя. бился об заклад с другими новгородскими купцами.я конечно бы поставил памятник в центре новгорода.сделал бы из него из бронзы образующиеся карбонаты меди с ярким-зеленым малахитом.поза у садко была-бы наклоненой,державший в руке гуслю.это было-бы на месте проишествия когда  попал в царство к морскому владыке, где потешал его своей игрой на гуслях.название моего памятника "воплощение новгородской реки",потому что чему он смог вернуться домой из волшебного подводного мира.

перше французьке видання «Гуллівера» розійшлося за місяць, незабаром пішли перевидання; всього дефонтеновская версія видавалася більш 200 разів. Неспотворений французький переклад, з прекрасними ілюстраціями Гранвіля, з'явився тільки у 1838 році.  Популярність свіфтовского героя викликала до життя численні наслідування, фальшиві продовження, інсценування і навіть оперети за мотивами «Подорожей Гуллівера». На початку XIX століття в різних країнах з'являються сильно скорочені дитячі перекази «Гуллівера».  "Мандри Гуллівера" - твір фантастичний за своєю формою. Письменник вводить фантастику, оскільки вона допомагає намалювати алегоричну картину сучасного йому суспільства, а також створити образи, Які найповніше виражали б авторські ідеї. Своїм змістом цей роман глибоко правдивий, і Свіфт прагне підкреслити правдивість твору реалістичними описами та скрупульозно- точним зображенням речей у тих незвичайних країнах, куди попадає його герой. Намагаючись зробити свій твір доступним для широких кіл читачів, письменник бере форму популярного на той час пригодницького роману. Але й у новому для нього пригодницькому жанрі Свіфт досяг великих художніх успіхів.  Роман розподілено на чотири частини. В першій частині Гуллівер потрапляє до ліліпутів - крихітних чоловічків, у дванадцять разів менших за звичайних людей. Картина політичного життя імперії ліліпутів - це пародія на англійські і загалом європейські політичні звичаї.  Читач може запитати: "Навіщо було робити цих людей такими крихітними?" Та тому, що зменшивши їхній зріст, Свіфт зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів та вельмож. Крізь фізичну мізерність цих людців ясніше проступили їхня жорстокість, підступність та зажерливість, характерні й для справжніх, "великих" міністрів та імператорів.  Свіфт дуже дотепно уподібнює англійських вігів і торі до ліліпутських партій тремексенів і слемексенів, які ведуть між собою запеклу боротьбу, відрізняючись лише тим, що прибічники однієї носять взуття на високих підборах, а прибічники другої - на низьких. Влучною пародією на католицьку та протестантську церкви є секти "тупоконечників" і "гостроконечників", що сперечаються, з якого боку розбивати яйце. Розповідаючи про ліліпутський звичай давати важливі державні посади тим людям, які виявили вміння ходити по канату та стрибати через палицю, письменник створює гостру сатиру на порядки при англійському дворі. Дослідники творчості Свіфта знаходять у книзі безліч натяків на тогочасні події та окремих політичних діячів. Так вважають, що скарбник Флімнеп - це сатиричний портрет прем'єр-міністра Роберта Уолпола, що звинувачення Гуллівера у зраді пародіює обвинувачення, висунуті проти лорда Болінгброка. Звичайно, ставлячи собі завдання висміяти сучасне йому суспільство, Свіфт використав для цього окремі історичні факти. Але значення книги далеко не вичерпується сатиричним зображенням осіб та подій, які вже належать історії.  Алегоричне зображення Свіфта викриває не тільки англійських вігів та торі на початку XVIII століття, а й комедію боротьби сучасних буржуазних партій, внаслідок якої міняються уряди, але не міняється їхня антинародна суть. Вона б'є просто в око сучасним тремексенам і слемексенам - англійським консерваторам і лейбористам, американським республіканцям та демократам. В третій частині книги - "Подорожі до Лапути" - Свіфт устами свого героя дає іронічну пораду, як примирити ворогуючі партії. Слід порозпилювати навпіл голови ватажків і прикласти половину черепа кожного з них до голови його партійного супротивника. Обидві половини повинні добре прижитися,- саркастично зауважує письменник,- бо кількісно і якісно мозок цих людей мало чим відрізняється.  Від ліліпутів Гуллівер потрапив у країну велетнів і сам перетворився в ліліпута. Тепер уже не казковий народ ліліпутів з їхніми дещо чудернацькими звичаями, а саме людське суспільство зменшилося до нікчемних розмірів і стало об'єктом вивчення для мудрого монарха велетнів, схожого на доброго короля з народної казки. Гуллівер з гордістю розповідає про свою батьківщину, вихваляючи її політичний устрій, парламент, правосуддя, але розумний король хоче знати всю правду і починає ставити неприємні запитання, які вщент руйнують картину благополуччя, що, за словами Гуллівера, панує в Англії. Допитливого короля цікавить, чи в палаті лордів сидять непідкупні люди, здатні правильно вирішувати долю громадян країни, чи не практикується підкуп виборців під час виборів до палати громад, скільки часу й скільки грошей іде на те, щоб установити в англійському суді істину, і таке інше.