По рассказу А.Толстого русский характер составить синквейн на тему: – «Марья Поликарповна

Красавица

Красивая умная

Убегает красуется  

Убегает из дома

Умница

Объяснение:

Дорогой ветеран!

В 1941 году ты ушел на фронт. Дома тебя ждали жена и дети. В каждом твоем письме они как будто слышали взрывы гранат, крики солдат, но они знали, что крепче советской армии нет.

Каждое утро дети оставались одни дома, а мама уходила на работу в поле. Вместе с остальными женщинами она шила шинели, ухаживала за ранеными. Однажды утром, она пришла вся в слезах и прочитала детям письмо, в котором Вы писали, что ранены и лежите в госпитале. Вы выжили, потому, что знали, что Вас ждет семья.

Сейчас Ваши правнуки гордятся Вами. Ведь Вы вложили в Победу столько мужества и отваги, что никто сейчас не сомневается в этом. Об этом мы будем помнить всегда. Эта война всегда останется в нашей памяти Вам за Победу!

Автор: Володимир Івасюк.

Дата написання: 1970 р.

Жанр: пісенна лірика.

Тема твору: зізнання у щирому палкому коханні ліричного героя до своєї коханої.

Ідея: справжнє кохання приходить самостійно і захоплює людину так, що не потрібно жодних чарів і чаклувань.

Основна думка: почуття героя до своєї коханої дівчини справжнє, щире, безмежне. Сум і туга обіймають його без неї. Такі почуття не потребують жодних чаклувань.

Римування: перехресне.

“Червона рута” художні засоби: 

Епітети: Червону руту, чистая вода, бистрая вода, З синіх гір, У дібровах зелених, По забутих стежках, квітку надії.

Метафори: Я без тебе всі дні/ У полоні печалі; Бачу я тебе в снах; Бо давно уже ти / Увійшла в мої мрії.

Порівняння: Бо твоя врода — / То є чистая вода, / То є бистрая вода / З синіх гір.

Риторичне запитання: Може, десь у лісах / Ти чар-зілля шукала, / Сонце-руту знайшла / І мене зчарувала?

Повтор: То є бистрая вода / З синіх гір.

«Червона рута» – найвідоміша пісня Володимира Івасюка. Основана вона на легенді про червону руту – квітку, яка росте в Карпатських горах і, здобувши яку, можна приготувати зілля для того, щоб закохати у себе когось. У пісні ж герой звертається до коханої дівчини з завіренням у своїх найпалкіших почуттях. Він кохає її настільки сильно, що часом сам себе запитує чи не викликано це дією чарівного зілля (перший куплет). Проте кохання його щире й справжнє і ніяке зілля для його зміцнення чи поглиблення не потрібне, про що йдеться в останньому куплеті пісні.