ответьте письменно на во Что объединяет творчество Н. Корнеева и В Алехина.

футлярность жизни. Эти рассказы посвящены исследованию трех основных сторон общественной жизни: в области власти – «Человек в футляре» , в области собственности – «Крыжовник» , в области семьи – «О любви» .

Беликов жил и мыслил «футлярно» , то есть по казённым образцам, боясь отступить от правил, осуждал всё новое, говоря «... как бы чего не вышло» . Футлярность Беликова проявлялась и внешне: он ходил постоянно в галошах, всегда под зонтом, в темных очках, в «теплом пальто на вате» , с поднятым воротником, как будто хотел спрятаться, окружить себя оболочкой, создать себе футляр, который защитил бы от внешнего мира. Действительность раздражала его, пугала, держала в постоянной тревоге. И чтобы преодолеть свое отвращение к настоящему, он всегда хвалил Он умирает, достигнув, наконец, «своего идеала» . Он оказался в таком футляре, из которого уже никогда не выйд

Объяснение:

Жанры научного стиля речи

Жанр - форма организации речевого материала в рамках того или иного стиля речи. В жанровом отношении научная речь является одной из наиболее богатых разновидностей русской речи. Жанровое многообразие научного стиля обусловлено, прежде всего, наличием в нем множества типов текстов.

В учебнике для вузов "Культура русской речи" (М.: НОРМА, 2001. С. 195) функционально-стилевая классификация научного стиля речи представлена такими его разновидностями, как

• собственно научный,

• научно-информативный,

• научно-справочный,

• учебно-научный,

• научно-популярный.

Опираясь на данную классификацию, предлагаем описание научных текстов различных жанров, соответствующих выделенным разновидностям научного стиля.

Объяснение:

Вічність образу пана Журдена

Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою.

Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?

Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу.

Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися без тна дурість і неуцтво.

На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.