Мертвые души "Как относится к городу Чичиков и автор." 150-200 слов

Лiтература як мистецство слова відкриває перед читачами дивовижний світ. Це надає можливість пізнавати сутність людей, їхні уявлення про навколишній світ і про себе, отримувати цікаві відомості про давні події та героїв різних часів і народів, про їхні мрії та історію формування життєвих цінностей. Читання літературних творів має бути осмисленим. Важливо розуміти позицію автора щодо зображених ним картин життя, з'ясувати, якими є мотиви вчинків персонажів і причини суперечностей між ними та їхніми інтересами, за що вони борються, які ідеали захищають і які життєві цінності відстоюють. Письменники як майстри художнього слова намагаються так відтворити всю багатогранність життя, різноманітність людських характерів і безліч подій, щоб це постало в уяві читачів у вигляді живих картин і викликало в них відповідні почуття і переживання. У цьому полягає високий виховний потенціал художньої літератури.
Читаючи різні твори, людина не лише уявляє собі зовнішність і характери персонажів, а й занурюється в їхні думки і почуття, емоційно переживає те, що з ними відбувається. Симпатії читачів завжди на боці благородних, мужніх і чесних героїв, у яких вони вчаться сміливості, людяності, наполегливості в досягненні мети, готовності захищати ідеали добра і справедливості. І навпаки, ниці вчинки, підступність, жорстокість персонажів, які завдають багато зла іншим людям, завжди викликають обурення і засуджуються як таке, чого не повинно бути в людському житті.

Зима. На деревьях лежит пушистый искрящийся снег. Петя с Васькой,взяв санки, выбежали на улицу и зажмурились. Снег был такой белый, что слепил в глаза,но вскоре мальчишки привыкли к нему и начали лепить снеговика.
Вдруг,с неба упало какое-то коричневое пятнышко и ребята не сговариваясь побежали в то место. Это был маленький воробышек. он замёрз и больше не мог лететь. Петя аккуратно взял птичку и укутав её в шарф побежал с Васькой домой. Дома воробышек отогрелся,мальчишки угостили его зёрнышками.А это оказался не простой воробышек,а волшебный. Он умел разговаривать и в основном рассказывал сказки. Так воробышек прожил у мальчишек до весны. Каждый день ребята слушали дивные сказки и не могли наслушаться. Но весной воробышек улетел и ребята очень огорчились,но оба понимали:у птички тоже есть своя семья и ему хочется с ней поскорее увидеться. Вскоре мальчики забыли этого воробышка. А может его и вовсе не было?
p.s надеюсь подойдёт?:)