Выписать и обьяснить, как показывает шолохов истоки шероизма на войне

Как звали главного героя?  (барин Жилин)

После  какого события  герой решил покинуть место службы и съездить домой?  (получение письма от матери – старушки)

Место действия?  (Кавказ)

Как героя взяли в плен?  (подстрелили его лошадь)

Кто принес пленному напиться в самом начале плена? (дочь татарина – Дина)

Какой выкуп просят за главного героя? (3000 рублей)

Какую хитрость применяет главный герой, написав домой первое письмо? (написал другой адрес)

Сколько времени до первого побега? (один месяц)

Как главный герой проводил  ночи? (делал подкоп из сарая)

 Почему пленные решили бежать после поминок по убитому татарину? (много татар уехало из аула, к тому же, разозленные смертью своего, хозяева могли их убить)

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс,  адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.

Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі,  і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.