Талановитий автор В. Г. Короленко у творі «Сліпий музикант» розповів історію обдарованого хлопчика, який був сліпий від народження. У цьому творі автор розкриває таку тему, як роль мистецтва в житті людини.
Петрусь народився в негоду, що стало символом прийдешнього нещастя. Хлопчик був абсолютно здоровий, от тільки з народження доля позбавила його можливості бачити фарби цього світу. Його виховували мати і дядько. Вони завжди були поруч, дозволяли хлопчикові адаптуватися до світу, який його, як каліку тільки відштовхував.
Петрусю доводилося складніше інших дітей, адже він не бачив. Але дитяча душа хлопчика почала тремтіти, коли на п’ятому році життя його вибрала музика. Музика виступає у книзі ще одним героєм і ангелом охоронцем незвичайного хлопчика. Захоплення музикою відкрило для дитини небувалі фарби існуючого світу, світу емоцій, котрий він розумів на універсальній мові. Звуки давали Петрусю можливість бути повноцінною дитиною. Саме професійні заняття фортепіано дозволили хлопчикові, який не бачив від народження, відчути всю повноту життя, знайти подругу, побудувати сім’ю і відчувати себе повноцінною людиною.
Петрусь пройшов ряд невдач та горя, впоратися з якими йому до близькі та сусідська дівчинка Евеліна. Музика ж дозволила герою реалізувати себе як особистість, відчути впевненість і дало усвідомлення, що він такаж повноцінна людина, як і всі інші.
agutty3
27.05.2022
Пословицы о земле
Без назема-батюшки нет хлеба от земли-матушки. Без хозяина земля – круглая сирота. В землю не положишь, из земли не возьмёшь. Возвращай земле долг - будет толк. Всякому человеку: и доброму, и худому земля даст приют. Держись за землю, трава обманет. Добра мать до своих детей, а земля – до своих людей. Добрая земля - полная мошна; худая земля - пустая мошна. Земелька черненька, а белый хлеб родит. Землю пахать - не в бабки играть. Земля – кормилица, а и та есть просит. Земля - тарелка: что положешь, то и возьмешь Земля заботу любит. Земля кормит людей, как мать детей. Какова земля, таков и хлеб. Крестьянин без земли, что дерево без корня. Кто землю лелеет, того и земля жалеет. Мать-Сыра-Земля всех кормит, всех поит, всех одевает, всех своим теплом согревает. Не земля плоха, а сеятель плох. Поклонись матушке-землице, наградит тебя сторицей. Рыбам – вода, птицам – воздух, а человеку вся земля. Труженику земля – мать родная.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Мини сочинение по сказке "загадка курочки Рябы" авторы Михаил Бартнев, Андрей Усачёв
Петрусь народився в негоду, що стало символом прийдешнього нещастя. Хлопчик був абсолютно здоровий, от тільки з народження доля позбавила його можливості бачити фарби цього світу. Його виховували мати і дядько. Вони завжди були поруч, дозволяли хлопчикові адаптуватися до світу, який його, як каліку тільки відштовхував.
Петрусю доводилося складніше інших дітей, адже він не бачив. Але дитяча душа хлопчика почала тремтіти, коли на п’ятому році життя його вибрала музика. Музика виступає у книзі ще одним героєм і ангелом охоронцем незвичайного хлопчика. Захоплення музикою відкрило для дитини небувалі фарби існуючого світу, світу емоцій, котрий він розумів на універсальній мові. Звуки давали Петрусю можливість бути повноцінною дитиною. Саме професійні заняття фортепіано дозволили хлопчикові, який не бачив від народження, відчути всю повноту життя, знайти подругу, побудувати сім’ю і відчувати себе повноцінною людиною.
Петрусь пройшов ряд невдач та горя, впоратися з якими йому до близькі та сусідська дівчинка Евеліна. Музика ж дозволила герою реалізувати себе як особистість, відчути впевненість і дало усвідомлення, що він такаж повноцінна людина, як і всі інші.