Сочинение-рассуждение по рассказу "Попрыгунья" на тему "Истинные и мнимые ценности в рассказе"Заранее

Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.
     Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний, постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий , шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у боротьбі.
     І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
     Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
     Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.
     Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.

Однажды я была у бабушки в деревне.Там я познакомилась я подружкой Леной.Лена мне не очень понравилась.На утро ко мне прибежала лена и сказала что сегодня мы пойдём на кладбище где увидим призраков.Эта идея мне сразу не понравилась я начала отказываться.Лена мне говорила пойдём когда ты еще такое увидишь призраки ваууу круто!Но мне всё равно было очень страшно и поэтому мы взяли с собой чеснок серебро и еще Лена пригласила свою подругу Таню. Когда мы прибыли на кладбище всё было сперва нормально но потом что то в кустах зашевилилась и мне стало жутко страшно я сказала им что может мы пойдём домой но они сказали давай еще чучуть посидим.Ровно в полночь мы начали выходить из кладбища но нас будто что то не пускало.И вдруг я слышу звуки какие то за спиной обренулась а там стоит белый мужчина в халате и он летает я упала в обморог.После этого я не дружу с леной
как то так