Установіть послідовність подій у творі «Сон» («У всякого своя доля ... » ), А ліричний герой гає, як цар із грізного ведмедя перетворюється нажалюгідне кошеня.Б Ліричний герой летить над пустинею вічного холоду й бачить сотні тисячкаторжників, засланих царизмом.в Ліричний герой на тлі розкішної природи бачить страхітливі картини злигoднів покріпаченого українського народу.г ліричний герой перед царським палацом зустрічае землячка, який відцурався рідноїмови й російської не навчився.​

в б г а

Объяснение:

Строгий суд Печорина над самим собой, постоянный самоанализ, мешающий радостно ощущать жизнь, в то же время не позволяет ему удовлетвориться малым, быть довольным «самим собой, своим обедом и женой». Что же касается сомнений, которые часто овладевают героем, они - необходимое условие, один из этапов на пути к познанию истины, они не мешают «решительности характера», как говорит сам герой в «Фаталисте». Однако у Печорина и эта черта доведена до предела. Если бы сомнение у него было только этапом на путл к познанию истины, если бы оно было переходным моментом от мысли к действию, была бы несомненной его положительная роль. Но, как пишет Е. Михайлова, «сомнение, отрицание, неверие,- у Печорина стало хроническим состоянием, превратилось в безнадежный скептицизм. И в этом трагедия Печорина, в этом - проклятое клеймо среды и эпохи».

Ось і настали літні канікули, коли можна присвятити час улюбленим заняттям. Мені дуже подобається читати, тому я вирішила познайомитися з книгою Л. Керролла «Аліса в Країні Чудес». Тоді я навіть не могла уявити, скільки задоволення отримаю, читаючи її. З першої сторінки я поринула у цікавий світ пригод, які постійно супроводжували головну героїню Алісу та її друзів. З ними вона познайомилась під час своєї подорожі по загадковій Країні чудес. Тут дівчинка зустрілась із різними чудернацькими істотами, що дивували її своїми здібностями та вчинками. Деякі з них були добрими, але незвичними, наприклад, Чеширський кіт, Пелікан Додо. Інші, навпаки, дуже неприємні, злі та невиховані – це Королева Сердець та її піддані. І взагалі, все у тій країні було не так, але Алісі було цікаво подивитися, що відбувається в іншому світі. Для цього їй довелося навіть декілька разів поміняти свій зріст, іноді це було життєво необхідно (наприклад, коли Королева звеліла відрубати Алісі голову, і їй довелося за до чарівного гриба швидко збільшуватися).
Персонажі дивували Алісу, а разом з нею і мене, своїм незвичним виглядом, розмовами і навіть іменами. Серед них найбільше мені сподобався Чеширський кіт, який, як і справжні коти, приходить тоді, коли сам захоче і куди захоче, причому іноді з’являлись тільки його голова або інші частини тіла, що було дуже кумедно. Він підказав Алісі, як повернутися додому, проте для цього їй довелося познайомитись із капризною та норовливою Королевою. Цей персонаж я сприймала як негативний, оскільки в її образі уособлювались усі риси поганого характеру та недостойної поведінки, особливо по відношенню до тих, хто від неї залежавІз всіх персонажів найбільш близькою мені була сама Аліса, непевно, через те, що ми з нею майже одного віку. І я їй навіть трішки заздрю, адже, дійсно, так цікаво було б потрапити у загадкову країну! Мені подобається те, що Аліса смілива, не втрачає інтерес до подій за будь-яких обставин, має власну думку, намагається аналізувати та робити висновки про свої і чужі вчинки.
Надзвичайно цікаво було знайомитись із краєвидами цієї загадкової країни, адже там росли не просто квіти, а квіти, що вміють співати, зустрічались чудернацькі тварини і тим підтверджувалась назва країни.
Отже, книжка «Аліса в Країні Чудес» виявилась для мене як захоплюючою, так і повчальною, оскільки на цікавих та кумедних прикладах англійським письменником Льюїсом Керроллом були розкриті деякі негарні риси характеру персонажів, що, на мою думку, властиві не тільки казковим героям, але й звичайним сучасним людям, і яких обов’язково потрібно позбавлятися