Заполните таблицу герои, сказачный, мифологический, в отрывке, в других источниках. Руслан и Людмила сор

22

Объяснение:

22213ш1р23г213г213г12р312

Свое стихотворение Николай Заблоцкий начинает со строчки «Я воспитан природой суровой», тем самым подчеркивая, что именно на чужбине, в далекой северной стороне, где 9 месяцев в году царит зима, он научился жить в гармонии с окружающим миром. Поэтому автор отмечает, что ему не нужны яркость красок и благоухание цветочных ароматов. Достаточно увидеть «одуванчика шарик пуховый» или же «подорожника твердый клинок», чтобы ощутить то особое волнение, которое испытываешь при встрече с чем-то близким, до боли знакомым и родным. Поэт признается, что простое растение его волнует гораздо больше, чем экзотический цветок-чужестранец. И в этом нет ничего удивительного либо необычного, так как «государство ромашек», раскинувшееся на берегу прохладного ручья, ассоциируется у Николая Заболоцкого с родиной, суровой, неприветливой, но, вместе с тем, такой близкой и восхитительно прекрасной.

На лесной опушке, вслушиваясь в журчание ручья и вдыхая аромат полевых трав, автор готов лежать часами, «запрокинув лицо в небосвод». Ведь родная земля дает ему силы и делится своей мудростью, которую раньше автор с пренебрежением отвергал, не видя очевидной связи между людьми и природой. Однако с годами, ощущая себя частью этого удивительного мира, Николай Заболоцкий начинает понимать, насколько ошибался, отказываясь от того, что принадлежит ему по праву. И новые знания, открывающиеся перед автором, не отдаляют его от окружающего мира, а, наоборот найти в нем свое подлинное место и научиться слышать шелест листьев, шум ветра и журчание воды.

Более того, Николай Заболоцкий признается, что бесконечный мир, открытый перед ним, словно страницы увлекательной книги, готов поделиться своими секретами. Поэт отмечает, что мог бы бесконечно долго лежать и думать «думу беспредельных полей и дубрав». Этой фразой автор подчеркивает, что ощущает свое единство с природой, мыслит ее критериями и понятиями. Поэтому он может подметить каждую мелочь и деталь, которые вызывают целую гамму чувств и дают то удивительное ощущение полноты жизни, так свойственное творческим натурам.

1. 1) Просвітництво - це широка ідейна течія яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині 17 - 18 століття. Представники цієї течії : вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів , продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.

Принципи просвітництва : прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.

2) Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва вплинули на духовний світ людей. Змінили їхні духовні запити та ідеали. Велике значення мало втілення нових суспільних ідей в літературі. Українське просвітництво виникало на основі гуманізму і Реформації попередньої культурної епохи, поступово виявляючи свої специфічні риси, серед яких - розмежування сфер впливу філософії та релігії, відхід від спекулятивного осмислення природи тощо. Одна із провідних ідей вітчизняного просвітництва – взаємозалежність суспільного прогресу і поширення освіти, пізніше яскраво виявилася ідея цінності людини, прагнення підняти самосвідомість і самоутвердження особистості.

3) Ода "До радості" з 1993 року гімн Європейського Союзу. Розкриває ідеї миру, взаєморозуміння, справедливості, любові до природи.

4) Твір "Мандри Гулівера" був створений як б висміяти Англійську владу, безглузді війни та державні суперечки.

2. 1) В добу просвітництва у літературі відбувався пошук нових сфер в відображення, який утвердив арсенал інших засобів, вбираючи фантастику , що мала донести до читача певну суспільно значущу ідею.

Такі твори почали з'являтися в Англії, Німеччині, (Франції) адже в цих країнах відчувався натиск влади на життя ,благополуччя народу, зміни були необхідні.

2) Композиція - це побудова художнього твору яка обумовлена його змістом, призначенням.

«Мандри Гулівера» - філософський сатирично спрямований роман Дж. Свіфта, разом з тим твір має яскраво виражені риси роману-подорожі пригодницького характеру. Ідейний задум написання свого твору сам автор визначив так : ”Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброчесності своїх співвітчизників за до добрих і поганих прикладів із життя чужих країн„ .

3) Ода - ліричний віршований твір , прославляє природні явища, історичних осіб, події.

4) Роман ж«Мандри Гулівера " це пародія на англійську владу, має у собі різні засоби комічного.

Іронія - глузування над чимось, в даному випадку над монархією.

Сатири - критика чогось, когось, засудження дій вчинків.

5) В оді "до радості" є символи природи що характеризує єдність народу як усього живого

Настрій ліричного героя "Травневої пісні" радісний, піднесений.