1. Что сделал Дмитрий Карамазов со Снегирёва? 2. Что пообещал Алексей Карамазов Снегирёва? 3. Причём здесь « Мочалка»?​

Объяснение:

Ця думка загалом має бути основоположною для кожного вченоголітературознавця, бо закликає у дослідженнях літературного твору

відштовхуватися безпосередньо від нього, а не від аналізу, який здійснили

інші, бо

літературний твір – це суто інтенційний твір, джерелом існування якого є творчі акти

свідомости автора, а фізичною підставою – текст, усталений на письмі або за до ншого фізичного засобу можливої репродукції (наприклад, на магнітофоні). Завдяки

двоплановості його мови він водночас інтерсуб’єктивно доступний і відтворюється, тому

стає предметом інтенційним, інтерсуб’єктивним з огляду на певну суспільність читачів. Як

такий він не психічний, а трансцендентний стосовно усіх свідомих переживань як автора,

так і читачів2

.

Одним із вихідних пунктів цього аналізу роману П. Куліша буде

настанова Р. Інґардена розмежовувати сам твір художньої літератури як

художній об’єкт та його естетичну конкретизацію як об’єкт естетичний3

.

Доповненням цьому є застосування ідей вченого про конкретизацію

літературного твору, якою дослідник називав таке ціле, «в якому твір

виступає як уже доповнене та змінене читачем у процесі читання»4

.

Спробую це показати на прикладі центральних, чи сказати б, концептуальних образів, якими в романі є дорога та, зрозуміло, власне чорна

рада. Ці слова, якщо користуватися поняттями Романа Інґардена, є так

званою «неповною визначенністю чи схематичністю»5

, причому

вживаючись як у прямому, так і переносному значеннях. Інтерпретація, чи,

як сказав би Р. Інґарден, конкретизація цих понять (у даному випадку має

йтися також про елементи історичного коментаря) та якомога повніше

з’ясування їхньої ролі в художньо-історичній системі Чорної ради дасть

змогу поглибити та значною мірою верифікувати наше сприймання

й оцінку роману, глибше збагнути його історико-літературну та естетичну

сутність.

Коли значення слова «дорога» цілком зрозуміле, то про те, що таке

«чорна рада» варто сказати докладніше. Це словосполучення у цьому

контексті означає загальну козацьку раду за участи черні, тобто селян та

Домен:Эукариоты

Царство:Животные

Подцарство:Эуметазои

Без ранга:Двусторонне-симметричные

Без ранга:Вторичноротые

Тип:Хордовые

Подтип:Позвоночные

Инфратип:Челюстноротые

Надкласс:Четвероногие

Класс:Птицы

Подкласс:Настоящие птицы

Инфракласс:Новонёбные

Отряд:Воробьинообразные

Подотряд:Певчие воробьиные

Инфраотряд:Passerida

Надсемейство:Passeroidea

Семейство:Вьюрковые

Подсемейство:Щеглиные

Триба:Щеглиные

Род:Клесты

Вид:Клёст-еловик

Клёст-елови́к[1], или обыкнове́нный клёст[1] (лат. Loxia curvirostra), — лесная певчая птица из семейства вьюрковых (Fringillidae), отряда воробьинообразных (Passeriformes). Характеризуется мощным клювом с перекрещивающимися кончиками и питанием семенами ели и других хвойных деревьев (отсюда русское название вида).

Птица немного крупнее воробья, но мельче скворца. Длина тела до 17 см, масса 43—57 г.

Примечателен своеобразным строением клюва. Надклювье и подклювье скрещиваются между собой, и их острые концы выдаются по бокам клюва. Подобно попугаям, использует клюв для ла́занья.

Самцы красные или красно-малиновые, нижняя часть брюха серовато-белая. Самки зеленовато-серые с жёлто-зелёными краями перьев. Молодые птицы серые в пестринах, самцы-первогодки оранжево-жёлтые. Крылья и хвост бурые.

Клюв не очень толстый, более вытянут, менее загнут, слабее перекрещивающиеся концы его длиннее и тоньше по сравнению с родственным видом клеста-сосновика.

Имеет крупную голову, цепкие лапы, позволяющие подвешиваться к шишкам вниз головой, короткий глубоко вырезанный хвост.