тє умаляю Корнелія Функе «Чорнильне серце» Образ Мегі. Переказувати ключові епізоди твору.

Відповідь:

Меггі з твору «Чорнильне сердце»

Дванадцятирічна Меґі, дочка палітурника Мортімера Фольхарта, обожнює книжки. Цього вона навчилася у свого батька, якого ніжно називає «книжковим лікарем». Дівчинка зовсім не пам’ятає матері, але не відчуває себе знедоленою, бо живе в чарівному світі, сповненому любові, фантазії і пригод, — світі чудових книжок. її батько Мо є книжковим фанатом, саме він навчив Меґі цінувати красу друкарського слова. Але, крім цієї пристрасті, вони ще володіють дивовижним даром — оживлювати героїв із прочитаних ними вголос книжок. Однак ця таємниця, як і обставини зникнення її мами, розкрилася дівчинці лише під час незвичайних подій: неочікуваних, жахливих і нереальних. Ще на початку твору авторка розповідає про сховок Меґі — скриньку з книжками, яку вона неодмінно бере із собою в кожну подорож. Саме книжки навчили дівчинку мислити, відрізняти добро від зла, поважати кожну людину й бажати всім щастя. Лише така позитивна героїня здатна побороти темні сили, не допустити світове зло на Землю й визволити власних батьків. Вирощую відрами у себе вдома, а потім беру і продаю! Меггі з гідністю проходить через усі випробування, бо має сильний характер, веселу вдачу й допитливий розум. А ще вона відкрита до спілкування, любить своїх рідних та оточуючих її персонажів (тим паче, якщо це персонажі її улюблених книжок), уміє побороти почуття страху й сміливо йде до власної мети. Усі ці моральні якості вона взяла з книжок, які її скрізь оточують і є її найбільшим скарбом.

Пояснення:

1. А) нет такого писателя

Б) Александр Сергеевич  Пушкин

В) Михаил Юрьевич  Лермонтов

Г) Иван Алексеевич  Бунин

Д) Николай Васильевич  Гоголь

Е) Иван Андреевич  Крылов

Ж) Александр Трифонович  Твардовский

З) Александр Александрович  Блок

И) Николай Семёнович  Лесков

К) Виктор Петрович  Астафьев

Л) Сергей Александрович Высоцкий

2. 1) Лермонтов, Д) "Мцыри", поэма

2) Куприн, Г) "Куст сирени", рассказ

3) Пушкин Б) "Капитанская дочка", роман

4) Гоголь, Е) "Ревизор", комедия

5) Крылов, А) "Обоз", басня

6) Бунин, В) "Кавказ", рассказ

7) Твардовский, И) "Василий Теркин", поэма

8) Астафьев, К) "Фотография, на которой меня нет", автобиографический рассказ

9) Толстой, Ж) "После бала", рассказ

10) Осоргин, З) "Пенсне", рассказ

3. 1) "Капитанская дочка", Ж) Швабрин

2) "Недоросль", К) Митрофанушка

3) "Ревизор", И) Бобчинский

4) "О любви", Е) Алехин

5) "Шинель", Ж) Швабрин

6) "После бала", А) Варенька

7) "Фотография, на которой меня нет", Б) Катерина Петровна

8) "Возвращение", В) Петруша, Настя

9) "Жизнь и воротник", Г) Олечка

10) "Куст сирени", Д) Вера Алмазова

4. 1. Пушкин В) Болдино

2. Лермонтов Ж) Тарханы

3. Гоголь А) Нежин    

4. Есенин Б) Константиново

5. Чехов Е) Таганрог        

6. Толстой Г) Ясная Поляна

7. Астафьев З) Овсянка

8. Лесков Д) Горохово        

  Поэзия Александра Твардовского стала одной из ярких страниц истории русской литературы XX века, сама судьба этого человека и поэта глубоко символична.     А. Твардовский вошел в литературу в середине 20-х годов. В своем раннем творчестве поэт воспевал новую деревенскую жизнь, колхозное строительство, одну из своих ранних поэм он назвал “Путь к социализму”. В его стихах тех лет явно звучит отказ от вековых традиций:
    Вместо этой дедовской плесени     Из угла будет Ленин глядеть.
    Итогом этого раннего периода стала поэма “Страна Муравия”. Ее герой, Никита Моргунок, мечтавший о счастье и свободном труде на своей земле, понял и осознал, что счастье может быть только в колхозной жизни. Читать эти стихи сегодня, когда открылось столько жестокой правды о коллективизации, уничтожении целых семей, истреблении лучших, самых умных и трудолюбивых хозяев, страшновато. Особенно если учесть, что сам Твардовский — сын деревенского кузнеца, родившийся в смоленском хуторе Загорье тогда, когда на отца его, умельца и труженика Трифона Гордеевича Твардовского, и всю семью нежданно обрушилась беда — они были раскулачены и сосланы на Север. О нелегкой судьбе этой семьи, судьбе типичной, постигшей многие такие же семьи, можно узнать сегодня из воспоминаний брата А. Т. Твардовского Ивана, опубликованных несколько лет назад.