Поясніть чому М. Метерлік завершує п'єсу тим, що птах відлітає від героїв "Синій птах "​

“Синій птах” аналіз твору Автор – Моріс Метерлінк Рік написання – 1908 П’єса М. Метерлінка – належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру. Ідея – «будь сміливим, щоб бачити приховане». Головні герої: Тільтілем й Мітіль, Душа Світла, Фея Берилюна, хвора дівчинка, Душі речей та тварин Сюжет драми – пошуки героями загадкового птаха. В основі сюжету – казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці – онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв – дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля – через багато випробувань, що до м відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті – у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди – вона нескінченна. У такий б фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії. Конфлікт – боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мети. Реальне та фантастично у творі “Синій птах” У сюжеті п’єси переплітаються два пласти – реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але не убогій хатині, час, коли відбувається дія – ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив – чекання чуда і народження людини – так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що во

Джерело: https://dovidka.biz.ua/siniy-ptah-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение:

Часть дворовых людей господ Дубровских отказывается переходить к новому хозяину, они бунтуют и требуют мести. Кроме того, Владимир поджигает родной дом, чтобы тот не достался Троекуровым. По вине кузнеца Архипа в огне пожара погибают приказчики. Теперь молодому Дубровскому нет дороги назад– он уходит в лес и становится предводителем разбойников. Мне кажется, что обстоятельства жизни, несчастья, случившиеся с его семьей, а также протест и гнев крепостных крестьян заставили Владимира Дубровского стать грозным разбойником

В ремарке к действию первому сказано о месте действия — «Комната в доме городничего» — и только. Ничего не говорится об убранстве комнаты, о мебе­ли, хотя известно, что на первом пред­ставлении в Петербурге Гоголь сам распо­рядился вынести из комнаты городничего роскошную мебель, которая была пос­тавлена, и заменить ее простой, приба­вить клетки с канарейками. Обстановка в номере гостиницы, где остановился Хлестаков, дана в ремарке к действию второму более подробно. По-ви­димому, номер под лестницей относится к недорогим («маленькая комната»), его об­становка довольно убога: «постель» (бар­ская), на которой валяется его слуга Осип, когда барин отсутствует, стол, пустая бу­тылка, чемодан, сапоги, платяная щетка, чтобы придать петербургскому платью ба­рина приличный вид, и «прочее» — к «прочему», видимо, относятся два стула, один из которых был потом предложен Хлестаковым городничему («Сделайте ми­лость, садитесь»). Все говорит о времен­ном проживании людей в этой «скверной комнате» (как называет ее Хлестаков), а монолог Осипа подтверждает, что его ба­рин «профинтил дорогою денежки», играя «в картишки», а теперь сидит здесь и «хвост подвернул». Столь подробное описание номера в гостинице свидетельствует о стремлении Гоголя дать читателю, зрителю первое представление о тех житейских условиях.