Напишите письменный рассказ о Хоме Бруте

Личность Хомы Брута

Хома Брут был философом из киевского Братского монастыря. Всех учащихся и живущих в монастыре называли бурсаками, философы же были одним из родов учеников, причем весьма оголтелым.

Богослов Халява и философ Хома часто дирали его (ритора Горобца) за чуб в знак своего покровительства и употребляли в качестве депутата

Как и многие другие бурсаки, Хома был сиротой. Тем не менее, нраву он был веселого, любил выпить, покушать и потанцевать.

Несмотря на то, что Хома немного боялся волком и нечисть, парень он был довольный храбрый. И когда ведьма оседлала его, Хома не растерялся.

Народився у Слободському — повітовому містечку В'ятської губернії, у сім'ї службовця-поляка. Батько Стефан Гриневський (1843-1914), польський шляхтич з Дісненського повіту Віленської губернії Російської імперії. За участь у січневому повстанні 1863 року в 20-річному віці безстроково засланий у Коливань Томської губернії. У 1869 році йому було дозволено переїхати у Вятську губернію. У 1873 році одружився з 16-річною медсестрою Ганною Степанівною Лепковою (1857-1895). Перші 7 років дітей у подружжя не було, Олександр став їхнім первістком, пізніше народилися брат Борис і дві сестри, Антоніна та Катерина. Отримавши початкову освіту вдома, Олександр продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році.

Подався до Одеси, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі й золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар'єра моряка не для нього.

Добровольцем пішов до царської армії. У 1902 році Олександра Гриневського було зараховано рядовим до 213 Оровайського резервного батальйону. Втім, у армії все в юнака викликало протест: жорстокість командирів, їхня безглузда муштра, безправ'я солдат. Тому більшу частину своєї служби Грін провів на гауптвахті. Цей бунт проти жорстокості та сваволі завершився втечею, яку йому до здійснити революціонери. Тоді ж Грін почав читати заборонену літературу, відвідувати таємні збори, виконувати доручення, проводити революційно-пропагандистську роботу серед матросів (за що у 1903 році був заарештований у Севастополі)

Объяснение:

Если Вы не сочтёте за труд прочесть повесть "Ася", то сами поймёте, что на том этапе, о котором пишет Тургенев, взаимное счастье для героев невозможно.

Ася - максималистка. Ей нужна любовь во имя какого-то великого подвига. Она готова забыть себя ради человека, в которого влюблена. То есть, по большому счёту, Ася любит саму любовь в себе, а не Н. Н. как её объект.

Н. Н. же занят исключительно собой и не слишком-то нуждается в такой вот всепоглощающей, жертвенной любви. И пусть однажды, по времени, он признается сам себе, что тоже любил Асю, но тогда, когда жизнь свела их, герои не были готовы ко встрече в той мере, в которой возможно счастье.

Драма повести - в несвоевременности, в незрелости героев, их неготовности и не слышать и понимать друг друга.

Это правильно)