Сравните домашнее обучение Митрофана с обученим Петруши Гринёва из романа Пушкина « Капитанская дочка» со слов: « Бопре в Отечестве своём был парикмахером..» до слов « Тем и кончилось моё воспитание..»( глава 1)Какие выводы о воспитании и образовании провинциальных дворян в России 18 века вы можете сделать? (Объём ответа 5-8 предложений)

Оба героя изначально не смогли получить хорошего образования. Митрофанушку обучали, но он сам не хотел получать образование, и вообще у него не было никакого интереса к жизни. А Петруша был хорошо воспитан, и у него было желание не просто сидеть, а заниматься, но тут уже сам учитель не был заинтересован в обучении своего воспитанника.

Объяснение:

З образом дикого коня нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє. Автор пише, що це „ дика країна”, у якій „ дикі степи”,” дикий праліс”,” дика площіна”. У поемі створюється емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще не освоєною землею. Картини пейзажів змальовують „ дику природу”, зображення якої теж має символічне значення. Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили самого героя. Вороння символізує смерть. Степ - вільнолюбивий дух Мазепи. Буйний чагарник, ліс – перепони на життєвому шляху героя. Вечірній холод, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи. Ранок, біла мла, схід сонця є символами надії.

Відома українська дослідниця С. Павличко писала: „ Образ України в поемі складається з деталей портрета й натури самого гетьмана, з романтичних картин природи і навіть з образу дикого, необ”їждженого коня, який приніс Мазепу на Україну, діставшись своєї землі , почувши іржання рідних табунів,

падає мертвим»

Мазепа і Україна

Поему «мазепа» д. байрон будував у вигляді ліричної сповіді. Автор з прихильністю ставиться до гетьмана Мазепи.

Твір розпочинається з перемоги на війні, російського війська під Полтавою. Втомлений Карл ХІІ зупинився перепочити в лісі, до нього приєднався Мазепа. Але перед тим як відпочити, мазепа попіклувався про коня «Обійняв свого коня, за шию, наче той рідня..». король здивований таким ставленням до коня.

Д. байрон описує Мазепу, як стійкого духом борця за свободу, за незалежність не шкодуючи своїх сил і тіла. Але є ще один цікавий факт про закоханість Мазепи до заміжньої жінки Терези. Як тільки чоловік дізнався про таємні зустрічі Мазепи та Терези, він жорстоко його покарав. На той час, ще юнака Мазепу прив*язали до дикого коня і випистили в поле. Змучений муками він впав, але його знайшли козаки і врятували.

Джордж Байрон в поемі жив багато образів символів. Дикого коня, як символ вільної України, яка повинна рухатися в майбутнє.

Мені дуже приємно усвідомлювати, що найвідоміші і найпопулярніші світові письменники приділили настільки пильної уваги у своїх творах саме мою батьківщину. Байрон був явно небайдужий до долі української землі, українського народу .

1.Разговор трех девиц.
2.Предложение царя.
3.Царь уезжает на войну.
4. Из дворца посылают к царю гонца.
5.Подмена грамоты.
6.И царицу и ребенка в бочке сбрасывают в море.
7.Обращение сына к морю.
8.Мать и сын на воле.
9.Гвидон лебедь он чародея...
10.Подарок от лебедицы.
11 .Князем  прекрасного острова стал Гвидон.
12.На острове- гости,разговор с ними.
13 Гвидон  летит за кораблем.
14.Диалог царя с купцами.
15 Гвидон-комар кусает повариху.
16.Гвидон хочет белку.
17.Снова гости  у Гвидона.Их беседа.
18 Князь-муха-кусает ткачиху
19.Гвидон рассказывает лебеди о другом диве и получает его.
20.Опять к князю-гости,и снова диалог.
21.Князь -шмель в гостях у Салтана и укус Бабарихи.
22. Новое желание Гвидона. ,лебедь снова исполняет.
23.Гвидон женится.
24.Князь шлет поклон отцу.
25.Салтан снаряжает флот.
26.Салтан своими глазами видит чудеса.
27.Царь узнал свою жену.