1. Какие чувства пробуждает у вас это произведение? Иван Алексеевич Бунин. 2. Прочитайте следующие 6 строк. Что вы заметили? (После каждой фразы стоит знак многоточия. Автор, как бы, чувствует запах мёда и замирает, слышит звон колоколов перед вечерней службой в церкви и останавливается, прислушивается, а из рощи доносится кукование кукушки и, быть может, он считает сколько раз она прокукует. ) 3. Как вы думаете, почему автор ставит рядом две фразы: «…Пахнет мёдом, зацветает белая гречиха…» ? (Когда цветёт гречиха, пчёлы кружат над цветами. Значит, будет гречишный мёд. ) 4. Какое чувство охватило автора, когда он писал эти строки? (Чувство счастья) Поэт счастливым называет того, кто заночует в поле и сможет увидеть эту красоту, услышать звуки летнего ве­чера и насладиться ночными запахами поля. 5. Каким средством Бунин передаёт это чувство в произведении? (Восклицанием) 6. 7. (метафоры: Гаснет вечер, скрылось солнце, закат краснеет, ветер веет) 8. (эпитеты: Теплый ветер, мерцают кротко, в темном небе темной ночью, тихим светом, уснет глубоко Мирным сном под звездным небом На степи широкой! ) 9. Средство выразительности объединяет строфы (Повтор) 10. Для чего автор его использует? (Автор подчёркивает основную мысль произведения: «Счастливы те, кто, когда гаснет вечер в степи, сливаются с природой» ) 11. На красивейшее стихотворение И. А. Бунина композиторы А. Л. Панаев, В. И. Ребиков и Н. С. Потоловский сочинили мелодию. Получился великолепный романс «Вечер» . 12. Подтвердите словами текста, что это «летний вечер». (Выписывая строчки из стихотворения, не забывайте про кавычки) 13. Найдите слова и звуки, рисующие образ вечера. 14. Задайте свои во по содержанию текста. 15. Найдите в этом стихотворении метафоры. (Выписывая строчки из стихотворения, не забывайте про кавычки) 16. Как вы думаете, почему автор ставит рядом две фразы: «…Пахнет

Один во какое произведение???

В культовой музыке?

Это МЕССА — многочастное произведение культовой музыки для хора, иногда с участием певцов-солистов и инструментальным сопровождением. Исполняется в католических церквах. Название “месса” происходит от латинского выражения “Ite, missa est ecclesia” — “Идите, собрание распущено”. Этими словами на заре христианства из церкви удалялись перед началом богослужения лица, проходившие испытание, в церкви могли оставаться только принятые в обшину. Форма мессы сложилась в IV в. Обязательных частей в мессе пять: 1) Kyrie (Господи) , 2) Gloria (Слава) , 3) Credo (Верую) , 4) Sanctus (Свят) и Benedictus (Благословен) ,5) Agnus Dei (Агнец Божий) . Музыку месс создавали великие композиторы эпохи Возрождения — Палестрина, Дюфаи, Жоскен Депре, в XVIII и XIX вв. — И. С. Бах, Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Дж. Россини, Ф. Шуберт, С. Франк, Ф. Лист, А. Брукнер и мн. др. В наши дни часто исполняются в концертах Месса си минор Баха, Большая месса Моцарта, Торжественная месса Л. Бетховена.

« Дзеркалом суспільства» називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. «Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття». Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення «дати на сцені приємне зображення загальних недоліків» і тим самим сприяти їх виправленню. А недоліків у сучасному йому суспільстві було досить багато – до такого висновку великий драматург прийшов гаючи за людьми, їх вчинками, бажаннями, пристрастями життя. У серці Мольєра все більше наростав протест проти соціальної несправедливості і недосконалості існуючого світу. І цей протест він висловлював на сторінках своїх творів. Увагу Мольєра, як автора комедій, залучали порушення норм людської моралі, відхилення від природних прагнень в ім’я надуманих цінностей. На його думку, фальшиві ідеали лежать в основі збоченої моралі. Саме тому він вимагав від людей справжньої моральної строгості, вміння підпорядковувати свої бажання і поведінку вимогам розуму.

Одним з яскравих реалістичних творів письменника стала комедія «Міщанин-шляхтич». В основу п’єси було покладено сюжет про багатого буржуа, готового в своєму прагненні до аристократичних титулів прийняти безглузде, фантастичне звання «мамамуші» і піддатися маскарадному обряду посвячення в це звання. Герой Мольєра, пан Журден – простодушний недалекий міщанин, який несподівано розбагатів і єдине бажання якого – стати дворянином. Для досягнення цієї мети герой готовий на будь-які приниження, він готовий виконувати найбезглуздіші поради тих, перед ким він схиляється. Його невігластво, довірливість і простодушність спонукали нахабного обманщика Доранта піддати Журдена «вихованню». Він обіцяє навчити героя манерам маркізів, закликає в усьому покластися на нього. Насправді ж ним керують виключно корисливі інтереси. Пройдисвіт грає не лише на прагненні міщанина стати дворянином, він підіграє недалекому простакові абсолютно в усьому, прагнучи отримати за свою «безцінну» до якомога більшу винагороду і таким чином збагатитися, не докладаючи особливих зусиль. Дорант користується бажанням Журдена доглядати за маркізою Доріменой . Для афериста це – прекрасна можливість влаштувати свято на честь своєї дами і добре поживитися за рахунок довірливого героя. Він вселяє Журдену, що маркіза до нього небайдужа, і тим самим підштовхує героя до активних і нерідко комічних дій .

Объяснение: