3. Прочитай фрагмент повести Альберта Анатольевича Лиханова «Мой генерал». Почему генерала Иванова называют необыкновенным человеком? С героем какой книги сравнивает мальчик генерала Иванова?

Настоящая фамилия А. Платонова -  Климентов. Родился в Воронеже . Отец — Климентов Платон Фирсович (1870—1952) работал машинистом паровоза и слесарем в Воронежских железнодорожных мастерских. Дважды ему присваивали звание Героя труда (в 1920 и в 1922), а в 1928 году он вступил в партию. Мать — Лобочихина Мария Васильевна (1874/1875 — 1928/1929) — дочь часового мастера, домохозяйка, мать одиннадцати (десяти) детей, Андрей — старший.
В 1906 году поступает в церковно-приходскую школу. С 1909 по 1913 год учится в городской 4-классной школе. С 1913 (или с весны 1914) по 1915 работает подёнщиком и по найму, мальчиком в конторе страхового общества «Россия машиниста на локомобиле в имении Усть полковника Бек-Мармарчева. В 1915 году работает литейщиком на трубном заводе. С осени 1915 по весну 1918 — во многих воронежских мастерских — по изделию мельничных жерновов.
В 1918 году поступает на электротехническое отделение в Воронежское техническое железнодорожное училище, окончить которое он смог лишь в 1921 году, по завершении военных действий.

Роман «Портрет Доріана Грея» яскраво описує психологічні особливості, характери та моральні цінності героїв. Ні для кого не секрет, що на самому початку книги відібрані афоризми, які не є суперечливими. На першу думку там все ясно і чітко, з ними можна погоджуватись або ні, але Оскар Уайльд вміло підводить до того, що кожен афоризм можна трактувати тільки так, а не інакше.

Оскар Уайльд піднімає дуже високі і невирішені питання людства: хто є людина? що вона повинна зробити протягом життя? чим керуватись?. Кожен герой цього роману відображає особистості реальних людей. Це тонке знання психології та природи людської душі. Піднімаючи подібні питання в романі можна знайти відповіді.

Філософсько-естетичними та моральними проблемами в романі є те, що майже кожен з героїв грає негативну роль, рівень егоїзму завжди призводить до втрати власної особистості, без якої людина – ніщо. В цьому контексті кожен повинен пам’ятати, що у кожного із нас є якась певна місія. Можливо ми про неї ще не знаємо, але ми народжені не просто так і «підкидувати цукерки» власному егоїзму не зіграє на користь. Так само, що замість того, щоб підбурювати інших на певні вчинки, як це робив лорд Генрі, краще самостійно будувати своє життя і не бути ляльководом і «хазяїном» чужих доль.

Объяснение: