Паустовского «Тёплый хлеб», , В.П. Астафьева «Васюткино озеро» написать отзыв - 10 предложений - в чём проявляется сила характера главных героев

Среди возможных причин того, что Германн проиграл, несмотря на знание тайны трех карт, можно назвать следующие. Во-первых, из того, что графиня продала душу дьяволу, может следовать, что она своему новому повелителю — Дьяволу, назвала Германну заведомо неправильные карты для того, чтобы получить его душу, не платя за это. Эту версию подтверждает и то, что графиня пришла к Германну “исполнить его не по своей воле”. Во-вторых, делясь с героем тайной, она сделала оговорку: “…с тем, чтоб ты женился на моей воспитаннице Лизавете Ивановне... ”. Германн же совсем не собирался жениться на Лизе. За этого графиня, обретшая рассматривать души людей, и наказала нашего героя. В-третьих, возможно, что таким, весьма своеобразным Бог пытался душу Германна от попадания к своему противнику, быстрее забрав ее к себе (этот чем-то напоминает предательство Христа Иудой, который пытался, на мой взгляд, самым верным оградить своего учителя от псевдолюбящих его людей) .

Механизм такой странной ошибки может быть следующим. Во-первых, Германн мог нервничать и просто перепутать карты. Но эта версия является малоправдоподобной. Во-вторых, карту, уже отложенную Германном, могли подменить “темные силы”. И третьей, наиболее сложной технически, версией является следующая. Эти “темные силы” каким-то образом действовали на Германна так, что дама ему виделась тузом. И только после того, как талья была проиграна, и Дьявол совершил свое грязное дело, наш герой увидел ошибку, которая так дорого ему стоила.

Еще одним вариантом развития событий могло служить следующее. Существовало Нечто, которое могло каким-то образом влиять на жизнь людей. Именно это Нечто “осчастливило” тайной Сен-Жермена, графиню и Чаплицкого. Когда это Нечто узнало о возможности того, что еще кто-нибудь (в данном случае — Германн) узнает тайну, то оно решило, что уже достаточно людей обогатилось благодаря этому и изменило условия розыгрыша карт. Оно сообщило графине об изменении, но не объяснило новые правила. Когда обладательница тайна говорила Германну про нее, она не была вполне уверена в правильности тактики, но, поддавшись уговорам на грани угроз нашего героя, она наугад изменила правила. Как видно, она не угадала. В пользу этой версии говорит то, что графиня и Чаплицкий ставили карты одну за другой, в то время как Германну было сказано: “Тройка, семёрка и туз выиграют тебе сряду, - но с тем, чтобы ты в сутки более одной карты не ставил и чтоб во всю жизнь уже после не играл”.

З усіх сюжетних ліній роману Вальтера Скотта «Айвенго» мене найбільше вразила історія старого єврея Ісаака і його дочки Ревекки. Ті випробування, які випали на їх долю, вони змогли мужньо перенести. І, не дивлячись ні на що, залишилися чистими і чесними людьми. Я думаю, що вижити і зберегти в собі кращі людські якості їм до насамперед любов один до одного. Батько готовий був пожертвувати всім заради улюбленої дочки, і те ж саме можна сказати про Ревекке.
Треба відзначити, що за часів Річарда Левове Серце в Англії євреїв дуже сильно не любили. До них ставилися з презирством, як до людей другого сорту. Навіть до мусульман, з якими воювали, ставилися набагато краще. Євреїв так не любили тому, що вважали їх народом, який розіп'яв Христа. А ще за те, що в ті часи вони займалися лихварством (позичали гроші під відсотки). Всі вважали, що іудеї грабують християн. Коли дворянам або королям потрібні були гроші, вони просили їх у євреїв. Але віддавали борги вони з небажанням і при кожній нагоді намагалися принизити або навіть убити єврея. Як говорив сам Ісаак своєї дочки: «Найгірше для нашого племені в тому і полягає, що, коли нас ображають і грабують, все кругом тільки сміються, а ми зобов'язані ковтати образи і смиренно посміхатися».
Коли Ісаак з'явився в будинку Седріка Сакса, всі, хто в ньому перебував, поставилися до нього з презирством. Навіть сам господар будинку з ним ледь привітався і кивнув головою, даючи йому місце біля столу серед слуг. Але ті навмисно розсідалися так, щоб єврей не знайшов собі .местасреді них. І якби не переодягнений пілігримів Айвенго, який поступився йому своїм місцем біля каміна і дав поїсти, Ісаак так би й залишився голодним і промоклим і довелося б йому сидіти на підлозі.
Незважаючи на всі приниження і образи, які він терпів протягом всього свого життя, Ісаак не став жорстоким, мстивим людиною. Він умів бути благородним і безкорисливим. Коли Айвенго врятував його від переслідування з боку Бріана де Буа-Гильбера, Ісаак подарував своєму рятівникові коня і лицарські обладунки для участі в турнірі. Тільки один цей епізод показує, наскільки не праві ті, хто вважає євреїв корисливими людьми, не здатними на подяку. Свою дочку Ревекку ІСАА * з любив понад усе на світі і заради неї був готовий на все. Коли його взяли в полон, і Фрон де Беф вимагав викуп, то Ісаак спочатку під загрозою жорстоких тортур погодився внести гроші. Але коли він дізнався, що його дочка перебуває в руках Бріана де Буагільбера, і її не збираються випускати разом з ним, він рішуче відмовився. І навіть загроза страшної тортури, яка чекала його, не могла зломити його. Якщо раніше Ісаак боявся за своє життя, то, дізнавшись про небезпеку, що підстерігає дочку, він забув про все, крім неї. Точно так само вчинив він і після того, як його звільнили з полону. Дізнавшись, що його дочка в руках у тамплієра, він відразу ж поїхав рятувати її. Ісаак дуже любив Ревекку і готовий був заплатити будь-які гроші, тільки щоб звільнити її. Він поїхав в Темплстоун, головний замок тамплієрів, незважаючи на те, що йому самому там загрожувала небезпека. Любов до дочки була понад усе.