Написати твір-мініатюру: «Життя Олівера після розлуки з Дженні» Твір Історія одного кохання

Объяснение:

ЗВОРУШЛИВЕ І ТРАГІЧНЕ ПОЧУТТЯ В ПОВІСТІ Е. В. СІГЕЛА ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ. ОБРАЗИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВ ТВОРУ - ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТОЛІТЬ

Зарубіжна література 9 клас розробки уроків "Сучасний майстер-клас" - 2017 рік

Мета: схарактеризувати з учнями образи головних героїв повісті, обговорити особливості розкриття теми кохання у творі; розвивати аналітичне мислення, усне мовлення, вміння працювати в парі, узагальнювати, формулювати та аргументувати власну позицію, коректно вести дискусію; прищеплювати високі моральні цінності, виховувати вміння співчувати.

Компетентності, що формуються: предметні — уміння характеризувати образи головних героїв твору, порівнювати їх, висловлювати власну думку про їхні вчинки, брати участь у дискусії; ключові — спілкування державною мовою (уміння висловлювати думки, погляди), уміння вчитися впродовж життя (уміння читати, використовуючи різні види читання (пошукове, вибіркове)), математична компетентність (уміння перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (складати таблицю)).

Обладнання: повний текст повісті Е. В. Сігела «Історія одного кохання».

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

Епіграф: Кохання — це коли ні про що не шкодуєш.

Е. В. Сігел

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Історія кохання Олівера і Дженні дуже У повісті Еріка Сігела аж до трагічного фіналу немає гострих поворотів, виняткових драм, її герої — звичайні молоді люди, як мільйони інших. Проте вона мало кого залишає байдужим. У чому секрет привабливості героїв повісті, чому їхні образи хвилюють читачів? Спробуємо дати відповіді на ці питання сьогодні на уроці.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ, ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. Яке враження на вас справили герої в першому розділі повісті? Які риси характерів Олівера і Дженні розкрилися в їхньому першому діалозі?

2. Як ви вважаєте, чим Дженні привабила Олівера? Чому він закохався в «чотириокого Гризуна Науки» майже з першого погляду?

3. Як Олівер показав себе в епізодах спортивних змагань?

4. Схарактеризуйте стосунки Олівера з батьком.

5. Чи правий був юнак, коли стверджував, що його батько має кам’‎яне серце, носить на обличчі маску з найтвердішого каменю? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Якими були взаємини Дженні з її батьком? Чим вони відрізнялися від взаємин Олівера зі «Старим Не-хи-хи»?

7. Як дівчина ставилася до бунту Олівера проти батька? Як це її характеризує?

8. За яких обставин Олівер запропонував Дженні одружитися?

9. Як молоде подружжя долало складнощі життя? Які позитивні риси характеру виявили герої?

10. Чому Олівер відмовився поїхати на ювілей батька? Як ви оцінюєте його вчинок?

11. Завдяки чому Олівер отримав гарну роботу в Нью-Йорку?

12. Як Олівер сприйняв звістку про смертельну хворобу дружини? А як на неї відреагувала сама Дженні?

13. Які риси вдачі виявила Дженні в останні дні життя?

14. Чим вас зворушила історія кохання героїв? У чому ви хотіли б узяти з них приклад?

Перевірка домашнього завдання

Учні презентують підготовлені вдома плани порівняльної характеристики Олівера Верретта і Дженні Кавіллері, складають єдиний план.

Виконання завдання (робота в парах)

Виконайте порівняльну характеристику головних героїв твору, користуючись планом. Результати роботи можна відобразити в таблиці.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЛІВЕРА ВЕРРЕТТА І ДЖЕННІ КАВІЛЛЕРІ

Параметри порівняння (пункти плану)

Олівер Берретт

Дженні Кавіллері

Етнічне походження, соціальний статус

   

Родина

   

Взаємини з батьком

   

Інтереси

   

Риси характеру

   

Пара учнів презентує результати роботи, клас доповнює відповідь.

V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

Вільна дискусія

Учні беруть участь у дискусії, обговорюючи запитання.

1. Як ми побачили, Дженні та Олівер різні за характерами: дівчина стримана, мудра, а юнак емоційний, схильний до необдуманих учинків. Існує думка, що протилежності поєднуються. З іншого боку, психологи вважають, що закоханим зі схожими характерами легше будувати спільне життя. Якого погляду дотримуєтеся ви?

2. Кохання багатого юнака і бідної дівчини — традиційний для фольклору та літератури сюжет. Назвіть відомі вам твори з таким сюжетом. Як ви гадаєте, чи можливі подібні стосунки в реальному житті?

3. Чи може палке кохання тривати все життя? Як би склалася доля героїв повісті, коли б Дженні лишилася жити?

Робота з епіграфом

1. Як ви розумієте зміст епіграфа, взятого з повісті Е. Сігела?

2. Чи згодні ви з висловленою в ньому думкою? Чому?

VI. ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Життя Олівера після розлуки з Дженні»

Відповідь:

Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни

Я не в Онєгіна закохалася, а в Онєгіна й у Тетяну (і, мабуть, у Тетяну трохи більше), у них обох разом, у любов.

М. Цвєтаєва

Хоча роман Пушкіна названо "Євгеній Онєгін", образ Тетяни Ларіної не менш важливий і цікавий, аніж образ Онєгіна. А якщо говорити про ставлення до героїв читачів, то багато хто погодиться з Мариною Цвєтаєвою і віддадуть перевагу Тетяні. Та й сам Пушкін не ховає своєї симпатії до героїні: "Я так люблю Тетяну милую мою!" Але один без одного вони втратять інтерес для читача, тому що на розвитку їхніх стосунків будуються весь роман і доля кожного з героїв. У характерах Тетяни й Онєгіна багато спільного. Інакше як пояснити їхню зустріч і їхню любов?

Незважаючи на різне виховання, Тетяна та Євгеній духовно близькі люди. Обоє розумні, багато читають, освічені, добре розуміються в людях. Тетяна виділила Онєгіна з усіх молодих людей, що бували в будинку Ларіних. Онєгін теж із двох сестер віддає перевагу Тетяні. Привабливість Ольги могла закрутити голову лише юному Ленському. І Онєгіну, і Тетяні властива незадоволеність життям. Але Тетяна до моменту їхньої першої зустрічі ще чекає якогось повороту долі, вона готова до зустрічі з нею. А Онєгін уже ні на що не сподівається і тому не вірить у можливість щастя для себе і для Тетяни.

Головне, що розрізняє їх — це наявність життєвого досвіду (здебільшого сумного) в Онєгіна і відсутність його в Тетяни. Звідси — простота, довірливість і щирість героїні й обережність і розважливість її Євгенія.

Дивіться також

"Євгеній Онєгін" (повний текст)

"Євгеній Онєгін" (скорочено)

Як розкривається образ автора в романі? (та інші запитання)

Біографія Олександра Пушкіна

 

Тетяна керується в своїх учинках тільки почуттями, а Євгеній — доводами розуму. Героїня виявилася сміливішою і рішучішою за свого обранця. Усупереч традиціям і думці світу вона перша пише Онєгіну і освідчується йому. Онєгін же (зовсім протилежний характер!) настільки дорожить громадською думкою, що вбиває на дуелі друга.

Зустріч героїв впливає на подальший розвиток їхніх характерів. Вони начебто поділилися один з одним тим, що мали в душі. Тетяна розбудила в Онєгіні почуття, здатність кохати і вдаватися до "нерозсудливих" вчинків. Сама ж, за порадою Онєгіна, навчилася панувати собою. Та так, що Онєгін ледь впізнав її:

Как изменилася Татьяна!

Как твердо в роль свою вошла!

Как утеснительного сана

Приемы скоро приняла!

У своєму листі Онєгін майже повторює освідчення Тетяни. Мабуть, тому, що всі закохані схожі одне на одного. Але саме в той момент, коли, здавалося б, Онєгін і Тетяна зрівнялися у своєму життєвому досвіді і духовному розвитку, вони повинні розстатися. Проте і за це розставання ми любимо їх ще більше. "Я з тієї хвилини не захотіла бути щасливою", — пише Марина Цвєтаєва, поставивши можливість кохати і бути коханим вище над можливості щастя. Таких незбагненних героїв у нас більше немає.

Пояснення: Я не знаю что тебе именно нужно поетому вот

Відповідь:

Вот об этом-то я и стал ему говорить. «Послушайте, Максим Максимыч, – отвечал он, – у меня несчастный характер: воспитание ли меня сделало таким, Бог ли так меня создал, не знаю; знаю только то, что если я причиною несчастия других, то и сам не менее несчастлив; разумеется, это им плохое утешение – только дело в том, что это так. В первой моей молодости, с той минуты, когда я вышел из опеки родных, я стал наслаждаться бешено всеми удовольствиями, которые можно достать за деньги, и разумеется, удовольствия эти мне опротивели. Потом пустился я в большой свет, и скоро общество мне также надоело; влюблялся в светских красавиц и был любим – но их любовь только раздражала мое воображение и самолюбие, а сердце осталось пусто… Я стал читать, учиться – науки также надоели; я видел, что ни слава, ни счастье от них не зависят нисколько, потому что самые счастливые люди – невежды, а слава – удача, и чтоб добиться ее, надо только быть ловким. Тогда мне стало скучно… Вскоре перевели меня на Кавказ: это самое счастливое время моей жизни. Я надеялся, что скука не живет под чеченскими пулями; – напрасно: через месяц я так привык к их жужжанию и к близости смерти, что, право, обращал больше внимание на комаров, – и мне стало скучнее прежнего, потому что я потерял почти последнюю надежду. Когда я увидел Бэлу в своем доме, когда в первый раз, держа ее на коленях, целовал ее черные локоны, я, глупец, подумал, что она ангел, посланный мне сострадательной судьбою… Я опять ошибся: любовь дикарки немногим лучше любви знатной барыни; невежество и простосердечие одной так же надоедают, как и кокетство другой. Если вы хотите, я ее еще люблю, я ей благодарен за несколько минут довольно сладких, я за нее отдам жизнь, – только мне с нею скучно… Глупец я или злодей, не знаю; но то верно, что я также очень достоин сожаления, может быть, больше, нежели она: во мне душа испорчена светом, воображение беспокойное, сердце ненасытное; мне все мало: к печали я так же легко привыкаю, как к наслаждению, и жизнь моя становится пустее день ото дня; мне осталось одно средство: путешествовать. Как только будет можно, отправлюсь – только не в Европу, избави боже! – поеду в Америку, в Аравию, в Индию, – авось где-нибудь умру на дороге! По крайней мере я уверен, что это последнее утешение не скоро истощится, с бурь и дурных дорог». Так он говорил долго, и его слова врезались у меня в памяти, потому что в первый раз я слышал такие вещи от двадцатипятилетнего человека, и, Бог даст, в последний… Что за диво! Скажите-ка продолжал штабс-капитан, обращаясь ко мне, – вы вот, кажется, бывали в столице, и недавно: неужели тамошная молодежь вся такова?

Пояснення: Цитата из книги

автор Михаил Лермонтов

цитата номер 355854

книга герой нашего времени

ПРОЩЕНИЯ ЕСЛИ ЭТОТ ОТВЕТ БЕСПОЛЕЗЕН

ОТРЫВОК НОРМ