Напишите сочинение - сравнительную ха-рактеристику Герды и Снежной Королевы. План сочинения – характеристики. 1. Возраст и внешность Герды и Снежной Королевы. 2. Первое появление героинь в сказке. 3. Отношение Герды и Снежной Королевы к Каю. 4. Символический мир вещей, характеризующих героинь. 5. Цель поступков Герды и Снежной Королевы. 6. Героини в оценке других персонажей сказки. 7. Авторская оценка Герды и Снежной Коро-левы. 8. «Что есть красота?» Внешняя и внутренняя красота человека. (Объем не менее 100 слов

Человек, который представит нечто "самое невероятное" возьмет в жены принцессу, а в приданное – пол королевства. Тут же появилось множество желающих – разных возрастов и сословий, но никто не мог придумать ничего толкового.

В день представления, судьи выбрали удивительные часы, которые каждый раз, когда били, показывали живые картины. Били час – показывали Моисея с десятью заповедями. Два – счастливых Адама и Еву в райском саду. Три – трех царей с драгоценными дарами. Четыре – показывали четыре времени года. Пять – выходили пять чувств разных образов. В общем, признали часы "самым невероятным" изобретением молодого и доброго художника. Но в день присуждения награды произошло вот что: высокий сильный парень закричал, что он сделает сейчас нечто более невероятное, и разбил вдребезги часы тяжелым топором.

Судьи признали на этот раз победителем силача, который разрушил настоящее чудо искусства. Делать нечего, пришлось объявить о новой свадьбе, на которой жених только задирал голову, окруженный пением. Но тут в церковь вошли невероятные часы – целые и невредимые. Погибшие не могут встать из могил, но произведение искусства может возродиться. Из часов начали выходить фигуры, которые обращались к силачу со словами: "Стыдись!".

В полночь вышел ночной сторож, и рассек жезлом лоб жениху, отомстив тем самым. Часы исчезли, а свечи превратились в цветы, звезды засияли, и заиграла чудная мелодия органа. Вот это и стало "самым невероятным"!

Яка вона - людина античності?

Коли ми на уроках історії вмвчаємо Давню Грецію та Рим, або читаємо «Одіссею» та «Іліаду», ми намагаємося уявити, якими були люди, що жили в ті часи. Якою вона була, людина античності? Ті, хто дивився на гладиаторські бої та театральні вистави у амфітеатрах, міг почути Сократа, Платона чи Арістотеля? ті, хто брав участь в Олімпійських іграх - ще тих, античних?

Я вважаю, що люди як такі не дуже відрізнялися від нас. Всі вони чогось прагнули, любили один одного, виховували дітей, мріяли про краще життя. Суспільство в ті часи було не таке, як зараз, це так. Тоді було рабовладіння, тобто були вільні люди та раби. Давня Греція та Рим не були єдииними країнами, а було багато самостійних провінцій та міст-полісів. Відстані меж ними ускладнювали зв'язок: люди пересувалися щонайшвидше зі швидкістю коня. Це зараз ми можемо розмовляти з друзями з інших країн, а тоді про далекі країни розповідали легенди - мовляв, там люди з собачими головами живуть, а там ще хтось такий страшний або дивний. І люди в це вірили, бо перевірити не могли. Тобто знаний світ був тоді меншим за розміром. А ще люди вірили у багатьох богів, які поводилися як люди.

Але, незважаючи на все це, люди античності були схожі на нас, бо людина - завжди людина.