Какие черты характера Тома проявились в эпизоде игры в "Шервудском лесу"?

ответ:Эпизод замечательный,историческая игра по-ролям.Зная произведение  "Робин Гуд",мальчишки повторяют сюжет в игре.Джо изображает Гая Гисборна,затем идёт на повышение и становится шерифом ноттингемским,чтобы убить Робин Гуда-Тома.Сама игра очень познавательна и поучительна,мальчики используют историю и осваиваиваю мечи,методы борьбы средневековтья.Эпизод наполнен юмором,финал сражает наповал.Вывод мальчишек изумляет и становится очень неожиданной концовкой поединка,который заставляет смеяться.Как детям близки физические игры,история,и как они далеки от понимания политики,как им хочется быть свободными,а руководить страной-это быть лишённым самого дорого,свободы и права быть самими собой.

Объяснение:

Это стихотворение было написано в ранний период творчества Ахматовой, в 1912 году. Оно сто­ит особняком среди ранних произведений поэта, потому что здесь впервые отчетливо звучат фи­лософские мотивы. Лирическая героиня размышляет о тленности и скоротечности жизни. Однако наряду с грустными, меланхолическими нотами звучат и радостные, оптимистичные:

Слагаю я веселые стихи

О жизни тленной, тленной и прекрасной.

В этом стихотворении Ахматова использует прием описания внутреннего мира героя через окружающую природу. Умильно мурлыкающий пушистый кот, огонь, загоревшийся на башне лесопильни, отражают ясное и «мудрое» мировосприятие героини, а приметы осени (поникшая гроздь рябины, шуршащие лопухи) — светлую меланхолию и печаль, связанную с осознанием тленности всего сущего. Таким образом, через бытовое и обыденное передаются сложнейшие от­тенки психологических переживаний.

Чудовий письменник Рей Бредбері писав, що людський світ зараз такий швидкоплинний, що навіть блискавка на одязі забирає ті останні вільні секунди нашого часу для роздумів, які б могла витратити людина застебаючи гудзик. Це значить те, що у бентежному плині днів і годин, потрібно знаходити хвилини, щоб думати. А вже для цього існує незліченна кількість тем… Наступним кроком, на мій погляд, людина повинна доторкнутись до тієї маревної і нестійкої хмаринки своїх мрій і почати втілювати їх вжиття. А вже осягнувши це мистецтво, людина може змінити в світі абсолютно все! Світ динамічний. Кожний день, кожну годину і хвилину все змінюється. Хтось народжується, а хтось помирає. Деякі люди знаходять сенс життя, а інші навпаки його втрачають. Здавалось, це все таке далеке непідвладне… “І що, – ви скажете, – залежить від самої людини?” А я відповім вам: “Все!” Людина сама обирає – бачити навколо прекрасне, чи знаходити у всьому недоліки; змінювати своє життя, чи лише мріяти, мріяти, мріяти У психології існує цікавий підхід. Він вимагає оцінити ставлення людини до свого життя у той мірі, у якій воно залежить від самої людини, чи від обставин, що її оточують. Ви, напевно, почнете завіряти мене, що це обов’язково повинно бути пов’язане з умовами, у яких живе людина. Тобто, якщо умови сприятливі, то людина більш впевнено себе почуває і буде казати, що вона володіє своїм життям у повній мірі, а ті, хто на життєвому шляху, що не день, то мають незгоди, ті все будуть перекладати на обставини. Я теж спочатку так думала. Але виявилось, що це не так. Двоє моїх знайомих є братами, живуть вони в однакових умовах, спілкуються в одному колі друзів та мають деякі спільні інтереси у житті. Та коли я поставила перед ними це питання відповідно були контрастно протилежними. З цього можна зробити висновок, що світ дає дозвіл людині дійсно бути незалежною від нього, тобто людина є дійсно самостійною у прийнятті рішень і ці рішення є основою її життя.

Цей відступ був використаний для того, щоб підвести вас до наступної моєї думки. Отже ми запевнились, що людина все ж таки владна змінити світ. То що ж може зробити кожен з нас? Для початку змінити себе. Яким чином? Так, дійсно, це важке питання. Та я бачу один з шляхів його розв 'я зування.