Кого переміг Іван Сила у лондонскому поединку ?​

Джебсона

Объяснение:

Коли ж Джебсон боляче вдарив його в печінку, а далі в брову (ой, що зараз буде! зажмуртеся!), Іван вилаявся і гримнув із усієї сили у відповідь. Негр відлетів на кілька метрів і непорушно застиг.

Суддя почав над ним рахувати, але той не ворухнувся.

— Лікаря! — гукнув на все горло арбітр.

Захеканий медик кілька секунд оглядав Джебсона, а далі кудись побіг. Увесь цей час публіка стояла, застигши в німому передчутті. Коли ж непритомного Джебсона на ношах винесли з цирку, всі згадали про Івана Силу.

Що тут почалося!

В Івана полетіли прокльони, лайка і навіть окремі предмети. Суддя грізно підійшов до нього і попросив зняти рукавиці. Правиця, якою було завдано останнього удару, була тріснутою.

— Покажіть руки! — наказав арбітр.

Іван розкрив долоні. В них нічого не було. Суддя здивовано похитав головою, а тоді підняв праву руку парубійка догори. Іван Сила переміг!

Єто фрагмент из книги

Вот доказательство что действие происходило в Лондоне:

Звістка про те, що Джебсон залишився інвалідом і вже ніколи не вийде на ринг, викликала в Британії бурю. Цирк «Бухенбах» негайно переїхав до Франції, доки не трапилося якогось нещастя. Іван Сила знову присягнувся, що більше не боротиметься на арені.

Після того злощасного поєдинку в Лондоні у нього був кепський настрій. Він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася

Відповідь:

Джебсона

Пояснення:

вона померла а тоді

Объяснение:

Міфологічний сюжет про Орфея й Еврідіку теж пов'язаний із темою мистецтва, що перемагає все на світі, навіть смерть. Син фракійського царя Еагра (за іншими міфами, син Аполлона) і Калліопи (музи співів, епічної поезії та науки) — славетний співець і поет Орфей міг зачаровувати своєю грою на арфі нетільки людей, а й звірів, дерева та скелі. Від його пісень заспокоювалося навіть розбурхане море. Згідно з грецькими міфами, Орфей брав участь у поході аргонавтів до Колхиди, допомагаючи їм своїм мистецтвом у скрутні хвилини.

Любовь к родителям - это прекрасное чувство, которое испытывает каждый из нас.

В житие Сергия Радонежского, братья Варфоломея женились. Варфоломей попросил у отца согласие на иноческую жизнь. Родители попросили его подождать и "проводить их до гроба", ведь они были стары, больны, бедны. Юноша с радостью пообещал ухаживать за ними до конца их жизни и с того дня старался угодить им, чтобы они молились за него и дали ему благословление.

Из жития я хочу сделать вывод: одна из наших главных обязанностей - забота о родителях и нам не стоит забывать о ней.