Как вы понимаете слова Ф.М. Достоевского в трактовке образа Алеко: «Себялюбец, оторванный от «почвы», не на гармоничное существование, он обречен на вечную неволю».

Відповідь:

Так маленька Ассоль справді жила у двох світах: реальному і в світі своїх фантазій і мрій.

Що стосується реального світу: Ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. Її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. Ассоль допомагала йому, відносячи фігурки до крамниці. Але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. З цього моменту в Ассоль з`являється її уявний світ.

Уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає Ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. Дівчинка просто загорілася цією мрією. Коли вона повернулася додому, Ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. Від цього віра Ассоль стала ще твердішою. Вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца.  

Щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. Ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. Можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія.

Але окрім батька в Ассоль не було ніякої підтримки. Вона навіть не мала друзів. А все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. Але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. Але, як кажуть, у кожної людини своя думка.

Пояснення: