Напишите анализ стихотворения А.А.Фет Роза У пурпурной колыбелиТрели мая прозвенели, Что весна опять пришла.Гнется в зелени береза, И тебе, царица роза, Брачный гимн поет пчела.Вижу, вижу! счастья силаЯркий свиток твой раскрылаИ увлажила росой.Необъятный, непонятный, Благовонный, благодатныйМир любви передо мной.Если б движущий громамиПовелел между цветамиЦвесть нежнейшей из богинь, Чтоб безмолвною красоюЗвать к любви, — когда весноюТемен лес и воздух синь.Ни Киприда и ни Геба, Спрятав в сердце тайны небаИ с безмолвьем на челе, В час блаженный расцветанья, Больше страстного признаньяНе поведали б земле. ​

Вітька – головний герой твору, якому лише 14 років. У таком юному віці він вже закохався у свою односельчанку Галю. «Вітька – високий, худий, з рідким білявим чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий». В образі цього хлопця вбачаємо такі риси, як рішучість, наполегливість та доброта. Вітька цілеспрямовано йде до своєї мети, віддано бореться за своє щастя. Окрім цього він є чудовим та вірним другом.

Галя – гарна та приваблива дівчина, «тоненька немов вирізьблена», «в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне». Недарма у неї закоїхався Вітька: «Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!.. І треба ж було тобі отак відчайдушно закохатися у Гальку Козачок!». Галя – дівчина смілива та відважна, «в свисті Галька могла заткнути за пояс будь-якого чаплівського хлопця!». Улітку дівчина працює листоношею, щоб заробити собі грошей. Саме у цьому образі уособлюється ідеал української дівчини.