ЧОМУ РОЗПОВІДІ МІСЬКИХ МИШЕЙ ПРО СВОЇХ ГОСПОДАРІВ ВІДРІЗНЯЛИСЯ ВІД ТОГО, ЩО ГОВОРИЛА МИШКА? За Твором Богдана Лепкого "Мишка"

На перший погляд, оповідання видається

тільки смішним. В його основі — комічна подія:

викрадають дев'ятирічного хлопчика два невдалі

викрадачі Біл і Сем, намагаючись отримати за

нього викуп, але викрадачі стають жертвою

викраденого.

Два зловмисники, які викрали хлопчика, не

тільки не отримали викупу, але і вимушені були

самі заплатити гроші батькові, щоб той забрав

сина назад. Річ у тому, що хлопчисько поводиться

природньо, не приймаючи ролі жертви. Він

аніскільки не боявся викрадачів, і це збило їх

з пантелику. Всупереч власній волі вони самі

починають поводитися як нормальні люди:

терплячи витівки маленького хулігана, викрадачі

неспроможні застосувати до нього насильство.

За всіма цими кумедними ситуаціями автор

твору не забуває найголовнішого і ненав'язливо

говорить читачеві: вихованням дитини аж ніяк не

можна нехтувати, інакше результати ке примусять

себе довго чекати. Відповідне «виховання»

дитина все одно дістане, але у такому випадку

може стати страшнішою, ніж справжній

злочинець.