Запитання 14 Хельмер не готовий був пожертвувати для коханої людини…варіанти відповідейА) своїм благополуччямБ) своєю гординеюВ) своїм багатствомГ) своєю роботоюЗапитання 15Нора вважала, що повинна виховувати:варіанти відповідейА) своїх дітей порядними людьмиБ) себе самуВ) людину в чоловікові.Г) прислугу в будинкуЗапитання 16Нора йде з дому, щоб пізнати…варіанти відповідейА) себеБ) світВ) чоловікаГ) дітейЗапитання 17Скільки років Нора і Торвальд були у шлюбі?варіанти відповідейА) 12Б) 7В) 15Г) 8Запитання 18Хто з героїв п’єси «Ляльковий дім» Г. Ібсена й кому говорить такі слова:«А щодо наших стосунків, та й про людей — усе мусить бути, як і було, але, звичайно, це тільки про людське око»?варіанти відповідейА) Нора — ХельмеруБ) Крогстад — НоріВ) Хельмер — НоріГ) фру Лінне — Норі.Запитання 19Кому з героїв п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім» належать слова; про кого вони:«Це так неймовірно, що я просто отямитися не можу. Але треба якось виплутатися… Доведеться якось догодити йому. Справу треба зам’яти будь-що»?варіанти відповідейА) Хельмер про КрогстадаБ) Хельмер про РанкаВ) Крогстад про ХельмераГ) фру Лінне про ХельмераЗапитання 20Нора, героїня п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім», порушила закон, бо хотіла…варіанти відповідейА) жити в розкошахБ) урятувати чоловікаВ) урятувати репутацію батькаГ) до подрузі, фру ЛіннеЗапитання 21Позначте, як сталося, що Нора потрапила під владу Крогстада:варіанти відповідейА) він перехопив її листи до адвокатаБ) він дізнався про її минуле, у якому Норі було що приховуватиВ) колись вони кохали одне одного, але Нора вийшла заміж за багатіяГ) Нора позичила в нього гроші, а підпис свого батька в паперах підробилаЗапитання 22Крогстад, герой п’єси Г.Ібсена “Ляльковий дім”, відмовляється від шантажу і повертає вексель, тому що...варіанти відповідейА) зі співчуття до НориБ) на прохання КрістіниВ) під впливом коханняГ) вирішив зробити добру справуЗапитання 23Позначте, хто з героїв п’єси пишається своєю бездоганною репутацією:варіанти відповідейА) Торвальд ХельмерБ) доктор РанкВ) КрогстадГ) батько НориЗапитання 24В яку країну Нора відвезла хворого чоловіка на лікування?варіанти відповідейА) ФранціяБ) НімеччинаВ) ІталіяГ) РосіяЗапитання 25Кульмінація п’єси – цеваріанти відповідейА) лист НориБ) лист КрогстадаВ) лист ХельмераЗапитання 26Чому п’єса Ібсена має назву “Ляльковий дім”: варіанти відповідейА) так називається маєток ХельмерівБ) господар будинку збирав колекцію ляльокВ) для Нори все, що пов’язане з ляльками, дитинством, було символом щасливого життя, а в цьому домі вона була щасливоюГ) світ, у якому жила Нора в цьому домі, був несправжній, ілюзорнийЗапитання 27Ляльковий дім в однойменній п’єси Г.Ібсена – символічний образ …варіанти відповідейА) штучного життяБ) щасливого сімейного життяВ) мрії героїни про щастяЗапитання 28Г.Ібсен приділяє увагу показові не тільки зовнішніх сюжетних ліній, а й:варіанти відповідейА) психологічних колізій, які відбуваються у душі персонажів;Б) філософських тем;В) матеріальних проблем;Запитання 29Тема п’єси «Ляльковий дім»- цеваріанти відповідейА) зображення духовного занепаду суспільства, яке показується на прикладі розпаду сім`ї Нори і ТорвальдаБ) заклик до збереження сімейних стосунків;Г) боротьба за вигідне місце, посаду. ​

ответ:Стихотворение Анны Андреевны Ахматовой "Мужество" написано в 1942 году. Это было время разгара Великой Отечественной войны. В это же время Санкт-Петербург (тогда Ленинград), где поэтесса провела большую часть своей жизни, находился в блокаде. Однако, несмотря на тяжёлые события, хотелось верить в лучшее.

Главная тема стихотворения

Тема стихотворения - мужество народа в борьбе за выживание, сохранение своей идентичности и культуры. Автор призывает народ бороться и сохранять веру в будущую Победу, дорожить русским языком и культурой, не бояться трудностей. А главное - Ахматова считает, что русский язык обязательно нужно подарить будущим поколениям ("...И внукам дадим, и от плена ").

Основные образы стихотворения - великое русское слово, олицетворяющее всё богатство нашей культуры, и мужество - бесстрашие перед смертью и исытаниями. Также здесь представлен образ внуков - будущих поколений, которым предстоит жить после войны. И которые тоже должны будут беречь родной язык и культуру.

Поэтесса искренне гордится русским языком, говоря, что он - "великое русское слово". Она верит, что именно в языковой и культурной общности - единство и идентичность народа.

Важно, что поэтесса обращается в стихотворении - к слову, к русской речи. И она пишет не только от своего имени, но от имени всего народа "мы знаем", "на наших часах", "нас не покинет", "пронесём". Она чувствует себя частью и народа, и его борьбы.

Ахматова понимает, что та, современная ей война, имеет особое значение не только для людей 40-х гг. ХХ в., но и для будущего России и, возможно, человечества. От её исхода, по мнению автора, зависели жизнь и свобода как русского народа, так и его культурного наследия. Это можно увидеть с первых строк: "Мы знаем, что ныне лежит на весах..."

Структурный анализ стихотворения

Произведение небольшое, однако насыщено поэтическими средствами - эпитетами ("великое русское слово", "свободным и чистым"), синекдохой ("русское слово)", метафорой ("и внукам дадим, и от плена "). Все они придают "Мужеству" эмоциональную окраску, напоминая о ценности родной речи и необходимости беречь её даже в сложных обстоятельствах.

Размер "Мужества" - трёхстопный амфибрахий+стопа ямба, перемежающийся с трёхстопным амфибрахием - в первых двух строфах. Последняя строфа - две строки трёхстопного амфибрахия и неполной строкой из одностопного амфибрахия - отдельной строкой написано слово "навеки".

Первым двум строфам присуще чередование мужских и женских рифм, рифмовка полная. Последняя строфа - две строки с полными мужскими рифмами, а третья представлена конечным словом, которое ни с чем не рифмуется, что и привлекает к нему внимание читателя. Именно оно, выделяясь среди остальных, и "выдаёт" основной смысл всего произведения: хранить мужество и беречь русский язык нужно ради будущего, ради вечного.

Стихотворение состоит из трёх строф. В него входят два четверостишия и одно трёхстишие.

Это классический образец гражданской лирики.

Вывод

Анна Ахматова написала своё "Мужество" не только для своей эпохи и под её влиянием. Во все времена - "навеки" - следует бережно относиться к русскому языку. Именно эту мысль поэтесса хотела донести до читателя.

И хранить мы его должны не только для себя, ныне живущих, но и для будущих поколений. И не только в память о жертвах Великой Отечественной, но и обо всех поколениях наших предков. Ведь язык создавался не одно и не два столетия.

Народ жив, пока жива его культура, пока есть люди, для которых она родная. Давайте ценить это сокровище - нашу культуру!