Составьте композицию "раз в крещенский вечеров девушки гадали "

Взрослые любят повторять «Век живи — век учись», но мало кто знает продолжение фразы, а оно звучит так:  «Век живи — век учись тому, как следует жить». Меня научили читать в 6 лет. С тех пор я люблю читать различные книжки. Особенно настоящие, которые напечатаны на бумаге. Сначала я рассматриваю иллюстрации в книге и представляю, о чем в ней рассказывается. Потом я начинаю читать. Сюжет книги меня захватывает полностью. После этого, я люблю анализировать смысл, иногда даже делаю выводы, изредка дорисовываю сюжет или запечатляю любимых персонажей.

Из книг можно узнать много интересного. Есть книги-энциклопедии. В них рассказывают обо всем что есть в мире. Из них самые занимательные о разных изобретениях. О том, как придумали алфавит, самолеты, космические сооружения, национальные наряды, компьютеры и многое другое. Из энциклопедий я узнаю много интересного, обучающего, запоминающегося.  

Еще я люблю читать книги с детективными историями. В них всегда загадочные герои, необычная концовка, либо развязка остается для читателя и это самое необычное, манящее. В школе мои друзьям очень нравится, когда я им пересказываю сюжет новой прочитанной книги. Ведь многие смотрят только фильмы и мультфильмы, и не любят читать.

ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.

Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.

На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.

Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".

Объяснение: