Сравнение твардовского и пастернака. сходства и различия между ними.

Люди бывают добрые   и злые,добрые они хорошие,честные, не причиняют тебе боль, когда у тебя трудности,  выслушают в любой момент,а злые они будут врать, не в трудные ситуации, они причинят тебе боль.есть такие которые ведут себя,как животные.они можно сказать без разума,они не прилично ведут себя в обществе,у  них нет какого этикета, разбрасываютя грязными словами,в общем они свиньи, разговаривают так что можно подумать они не учились   в школе. но есть и другой тип людей,которые на первый взгляд добрые,а внутри они злые.такие люди часто встречаются в крупных фирмах,даже может у кого есть такие друзья. всё это   почти не важно   для нас, ведь половина людей не знаю что такое этикет,быть приличным,не говорить не цензурные слова(мат),и многое что другое.я просто хочу что бы все люди не вели себя , как свиньи, ведь это так не красиво.

объяснение:

богда́н іва́нович мельничу́к  (псевдонім  —  б. волинський, і. гаврильцьо, б. жердинюк;   нар.  2 серпня  1952, с.  молотків,  україна)  — український  письменник,  драматург,  редактор,  журналіст,  краєзнавець. заслужений діяч мистецтв україни (2008). член національних спілок  журналістів(1980) та  письменників  україни,  краєзнавців,  наукового товариства ім. т. шевченка  (всі 1998).богдан мельничук народився  2 серпня  1952  року в селі  молоткові  лановецького районутернопільської області, нині  україна.

закінчив  факультет журналістики  львівського університету ім. і.  франка  (1974).

працював у редакціях газет «будівник комунізму» (нині «голос лановеччини»),  «вільне життя»  і  «тернопіль вечірній»  (обидві  — тернопіль), у  державному архіві тернопільської області, був на громадській роботі.

згодом  — головний редактор тернопільського обласного іння у справах преси та інформації (1989—1993), видавництва  тернопільської академії народного господарства«економічна думка»  (1998—2003), літературно-мистецької і культурологічної газети  «русалка дністрова»  (від 1992 донині) й журналу  «тернопіль»  (від 1994 донині; від 2009  — «літературний тернопіль»).

2003—2009  — заступник голови редакційної колегії першого в україні регіонального 4-томного  «тернопільського енциклопедичного словника», його головний науковий редактор.

у 2010—2014  — головний науковий редактор комунального підприємства «тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», відповідальний секретар редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання  «тернопільщина. історія міст і сіл».

тепер  — головний редактор журналу «літературний тернопіль».

від серпня 2016 очолює громадську раду з відзначення всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. братів лепких.[1]