Найти средства выразительности речи в ! ​

План романа "дубровский" по главам  1. ссора старых приятелей.  2. несправедливый суд.  3. домой.  4. не надо лекаря, батюшка скончался.  5. я здесь уже не хозяин.  6.   7. разбойники.  8. m-r дефорж.  9. трапеза у троекурова.  10. а предчувствие не обмануло.  11. затея дубровского.  12. спокойно, маша, я дубровский.  13. князь верейский.  14. сватовство.  15. княгиня или разбойница?   16. , не хочу за князя!   17. кольцо.  18. князь мой муж.  19. последние сражение.

Генрі Водсворт Лонґфелло – американський поет і перекладач. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів.

Народився в місті Портленд (штат Мен) 27 лютого 1807 року в родині адвоката. Був нащадком старовинного йоркширського роду, вихідців з Англії.

У дитинстві захоплювався читанням, складати перші вірші почав рано. Газета вперше опублікувала вірші Генрі, коли йому було 13 років.

Після здобуття початкової освіти в Портленді Лонгфелло вступив до Гарвардського університету, Боудойнський коледж. Після закінчення навчального закладу йому запропонували залишитися і працювати професором нових мов. Щоб грунтовно підготуватися до вступу на посаду, Лонгфелло більше трьох років провів на європейському континенті, був в Іспанії, Італії, Німеччині, Франції, де вивчав мови і літературу. Враження, отримані за кордоном, стали основою для майбутньої збірки подорожніх нотаток-нарисів «За океаном».

1829-1835 рр. Лонгфелло працював в Боуден-коледжі. На аналогічну посаду його в 1835 р запросили працювати в Гарвардський університет. І знову Лонгфелло їде подорожувати до Європи. Під час поїздки поет переживає особисту трагедію: померла його дружина, з якою вони одружилися в 1831 р.

В кінці 1836 р Генрі Уодсуорд повертається в Америку і приступає до викладання, зайнявши кафедру нових мов. У Гарварді працював до 1854 р.

Після видання книги «За океаном» (1835), Лонгфелло повністю присвячує себе поетичній творчості. Популярність йому приніс один з перших опублікованих віршів; в 1839 р побачила світ перша поетична збірка «Нічні голоси».

Потім видаються поетичні збірки – «Балади і інші вірші» (1842), «Вірші про рабство» (1842) та ін.

Світову популярність Лонгфелло принесла «Пісня про Гайавату» – епічна поема, в основу якої лягла індіанська міфологія.

Лонгфелло вніс вклад в національну культуру як перекладач. Переклади віршів поетів Італії (зокрема, він переклав «Божественну комедію» Данте), Німеччини, Франції користувалися величезним успіхом як у літературних критиків, так і простих читачів.