Поради нкязю із твору "місце для дракона"

Книга "пеппи -длинный чулок" одна из моих самых любимых в детстве. в ней описывается, как девочка. имеющая отца, привозившего ей золотые монеты на проживание, поселилась в вилле с лошадью  с с томи и аникой, которые   стали ее лучшими друзьями, и часто появлялись в произведении. пеппи жила ни в чем не нуждаясь. она была сильной и могла постоять за себя и дать отпор, если это понадобится. она любила яркую жизнь, поэтому и носила две косички и разноцветные чулки. больше всего дома она любила печь блины и в это же время успевала мыть пола своей обувью - щетками. не любила пеппи учиться и редко посещала школу. в это время она веселилась и старалась придумывать что-то новое каждый день. пеппи всегда останется для меня примером для подражания. мне кажется, она жизнелюбивый человек и она никогда не тратит время попусту. я бы хотела быть похожей на пеппи!

Билина – особливий пісенний епічний жанр, що склався в російській фольклорі на рубежі x-xi століть. як і в народній казці, в билині присутні етнічні елементи побутописання і міфотворчості, однак її відмінністю є не розважальний або повчальний сюжет, на якому засновано казкове оповідання, а опис історично значущих подій, які втілили народне уявлення про богатирську силу і доблесті. у казці персонажі втратили прямий зв’язок з реальними героями і абстрактне значення, виражене в протиборстві добра і зла. сюжет казок – вигадка, створений як трансформація реальності в чудовий образ, пов’язаний з містичними уявленнями певної етнічної групи про навколишній світ. билина конкретизує героїв, які відіграли важливу роль в історичних подіях або прославилися серед одноплемінників особливими достоїнствами і ратними заслугами. істотно відрізняється і стиль оповіді в казках і билинах. зміст казки передається у звичайній оповідної манері, близькій до розмовної мови. билини виконуються урочистим речитативом під струнний акомпанемент, завдяки якому сказитель має можливість зберегти ритм силабо-тонічного вірша, властивий билинному тексту.