Ответить на вопросы(1-6) ответы должны быть полными, и чтобы не списанными из интернета. каждый ответ как мини сочинение заранее!

Творчість в. короленка ще за його життя стало символом совісті та честі епохи. завдяки своїй спостережливості та вмінню розуміти людей, письменник черпав сюжети для своїх творів з реальних життєвих подій.в. короленка письменник- гуманіст, в його творах людські почуття завжди виносяться на перший план. завдяки силі письменницького слова, автор змушує нас співпереживати головному герою, разом з ним переживати життєві труднощі, перейматися його думками і почуттями.у багатьох його творах піднімається питання про те, для чого існує людина, яку роль він відіграє в суспільстві. в оповіданні «сліпий музикант» дуже чітко простежується така тематика. короленка надає можливість розібратися, що дійсно є сліпотою людини: фізичне чи духовне її прояв. «сліпий музикант» — короткий переказперші сторінки оповідання опові про те, що в родині багатих українських поміщиків народився хлопчик. з часом дивний вираз обличчя маленького петрику, штовхає його мати на думку, що дитина сліпий. лікар підтверджує її здогадки і констатує, що хлопчик ніколи не зможе бачити.це повністю змінює життя матері, вона починає безперервно піклуватися про своє нещасний сина і дарувати йому максимальну кількість материнської любові. у матері петра є рідний брат — максим яценко, хоробрий чоловік, якого ще з раннього дитинства тягнуло на безрозсудні подвиги.він втік до італії, щоб взяти участь у протистояння з австрійцями у складі загону гаріі. у бій він втрачає ногу і змушений повернутися назад на батьківщину. максим робить зауваження своїй сестрі, що вона не зможе шляхом безмежної турботи про петрику, виховати в ньому справжнього чоловіка і сам бере на себе цю місію.петрику ріс дуже вразливим хлопчиком: його лякали звуки природи, він не міг впоратися з великою кількістю емоцій від різних шумів і часто втрачав почуття від них. дуже часто маленький петрику заходить до стайні, щоб послухати як старий конюх йохим грає на своїй дудці.ця музика захоплює петю, духовно насичує і заворожує його. побачивши це, максим просить конюха співати сліпому хлопчикові народні пісні, що ще більше підкорює серце незрячого. єдиним другом петрику була дівчинка евеліна, дочка сусідського поміщика.разом хлопці росли, а вступивши в юнацтво, відчули справжні почуття один до одного. евеліна, душа якої переповнена любов’ю і жалістю до петра, приймає тверде рішення стати його дружиною, щоб все життя бути поруч з коханою людиною. істинна сліпота і духовне прозріннядо того часу, максим навчив грати петра на фортепіано. мелодія, яку він грав, заворожувала всіх слухачів: сліпий хлопчик вмів матеріально відчувати всі звуки, вони йому бачити навколишній світ без зору.це дало можливість петру усвідомити, що, незважаючи на свої фізичні обмеження, він може стати корисним суспільству. щоб прищепити племіннику почуття життєвої боротьби, дядько максим везе його на паломництво в монастир, де знайомить головного героя з такими ж сліпими юнаками як він.єгорій і роман втратили зір по різному: один, подібно петру, народився незрячим, другий осліп у 8 років. на відміну від романа, єгорій був озлоблений на весь світ він заздрить своєму другові, що він бачив навколишню природу, себе, і обличчя своєї матері.роман же лагідний і ласкавий, він намагається петру, пояснюючи різницю в кольорах, описуючи ті чи інші предмети. через кілька років, петро стає відомим музикантом, публіка захоплюється його талантом. на одному з концертів петра, максим, почувши народні мелодії на його виконання, розуміє, що саме в і становлення сліпого племінника і був головний сенс його життя.

  роланд - ідеал лицаря середньовічної доби                         сьогодні дочитала книгу польського письменника "хрестоносці". ніколи більше не мріятиму про лицарські часи. виявилося, що звання лицаря - то звання розбійника з битого шляху.             проте деякі риси баронів-розбійників викликали в мене повагу. насамперед, це наявність ідеалу, яким повинен бути лицар. цьому ідеалу відповідав франкський граф роланд. скоріше, він сам і був цим ідеалом.             по-перше, він виконував свої обов'язки перед сюзереном і був вірним васалом. через те він охоче виконує смертельно небезпечне завдання тримати оборону у ронсенвальській ущелині. тим паче, що це відповідає другій головній чесноті ідеального лицаря - бути відважним воїном на турнірі і справжній війні. до того ж тут була війна "за християнську віру" з "безбожними" маврами. хоча сам христос, мабуть, не впізнав би свого вчення в тому, у що вірив звитяжний граф.             як кожний лицар, роланд поважає свою зброю. його меч і його сигнальний ріг мають власні імена, як найближчі друзі. і до друзів ставиться так, як до зброї. бо ж і від них залежить виконання воїнського кодексу.             але роланд відважний до нестями. його почуття особистої честі переходить у сваволю. він не хоче ані з ким ділити славу. через те гине сам і губить тисячі франків. бо що життя лицаря, як не гонитва за славою? тому його розуміють і підтримують інші герої битви. кузен, наприклад, стримує його, коли роланд збирається сурмити у свій ріг оліфант: все одно, карл не встигне, а хоробрі повинні вмерти без жалю.             та сам граф гірко карається, коли наприкінці битви розуміє, що загинули 12 перів франції, друг і родич олів'є. і це незважаючи на те, що сарацини тікають, залишивши поле битви за роландом.             бо, зрештою, найбільше почуття, яке живе у душі лицаря, - це патріотизм, вірне служіння франції та її королю. слава роланда - слава франції, ганьба роланда - ганьба батьківщини. честь лицаря свята, бо то є честь його вітчизни. ось що головне для ідеалу лицаря середньовічної доби