Составьте кардиограмму отрицательных и положительных чувств на стихотворение суйумбая эралиева "фронтовой дождь"и хлынул дождь в предвечерний часпривычного и встречного обстрела.как вал огня, хлестал и землю трястот ливень, словно спрашивая нас: "что, вам стрелять ещё не надоело? "весенний дождь, он может быть, желалкровь мстительную быть может, хотел багровый остудить металл, не замечая, как сердца тревожит.иль жажду утолить пытался он земли, страшившей, как сплошная шёл дождь весенний, вырастал заслон задумчивого и серого тумана.и вот воронки залиты водой, я вылез из окопа, лёг на бруствер.и дождьлица коснулся молодой.горячий ливень, дождик сладкоустый.и вспомнил я до слёзтяжёлых капель нежностью волнуем - прикосновением губ, касаньем кос, рассыпавшихся перед

17 квітня - День поезії хайку. Коротенькі вірші, сповнені глибокого філософського змісту, набирають популярності у всьому світі: створюються форуми шанувальників, проводяться різноманітні конкурси. Ось, наприклад, в 2013 НАСА оголосила конкурс на краще послання англійською мовою у формі хайку для відправлення на Марс. Для українців же "хайку" - досить нове та незвичне слово. То що ж це таке? Спробуємо з'ясувати..

Хайку - короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. В хайку автор не намагається намалювати мальовничу картину, а помічає щось незвичне в звичних речах. Почуття передаються не прямо, а опосередковано - через образи природи, окремі деталі навколишнього світу. Кожний може прочитати хайку по-своєму, знайти співзвучність своїм думкам. Щоб осягнути такі вірші потрібно тонко сприймати природу, вміти насолоджуватися виглядом звичайної квітки чи пташки.

Портрет Басьо кінця XVIII ст.

Хайку не містить повчань. Його завдання - створити поетичну картину, яка збентежить душу та заставить читача замислитися. В цих віршах не прийнято писати про кохання, а також релігію та політику.

І зимування - свято

Якщо в твоєму серці -

Квітуча слива!

Акутаґава Рюноске народився 1 березня 1892 року в Токіо. Його початковим прізвищем було Сінбара. Рюносуке народився, коли батькові було 42 роки, а матері —33. За давнім японським звичаєм, коли батькам було за тридцять років, то це вважалось поганою прикметою для дитини. Тому батьки віддали його на виховання в будинок старшої сестри матері, яка хоча і була заміжня, але дітей не мала. Згодом мати хлопця тяжко захворіла, втративши глузд, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом усиновили.

У 1910 році майбутній письменник закінчив токійську муніципальну середню школу.

У 1913 році вступив на відділення англійської літератури філологічного факультету Токійського університету, де разом з друзями видавав літературний журнал «Течія нових думок», розвиваючи літературну течію «неореалізм». Там же була опублікована дебютна розповідь «Старий» (1914).

Популярність принесли розповіді з життя середньовічної Японії: «Ворота Расемон» (1915), «Ніс» (1916), «Муки пекла» (1918) та інші.

Після закінчення університету в грудні 1916 року Акутаґава отримує посаду викладача англійської мови в Військово-морській школі.

Акутаґава став майстром оповідань і повістей, в яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя.

Акутаґава наклав на себе руки 24 липня 1927, прийнявши смертельну дозу вероналу. Про справжню причину його смерті нічого не відомо.