20 рассказ на тему «чем похожи и отличаются богатыри и средневековые рыцари»

Ідеальний світ, ідеальний день, ідеальні друзі, ідеальний будинок, ідеальна дитина...Цього не існує. На щастя. Бо що таке ідеальність як не суцільний суб’єктивізм плюс кілька загальноприйнятих стереотипів? Якщо дитина – то слухняна, ввічлива, тиха, робить те, що кажуть дорослі, не шумить, не бігає, не ламає речі, розумна, добра, відмінно вчиться... Більше схоже на шаблонного казкового героя-замальовку чи робота, позбавленого власних рис, проте повністю збігається з дорослим уявленням про ідеальну дитину.

В книзі австрійської письменниці Кристини Нестлінґер стикаємося саме зі спробою визначити, чи справді дитина, що відповідає всім тим сухим тезам про ідеальність є ідеальною? Ввічлива, слухняна аж до занудства, тиха, розумна – чи цього достатньо дитині, аби бути гарною дитиною, справжньою людиною та жити повноцінним життям, чи це не стирає з її харектеру особливих рис індивідуальності, чи прийме таку дитину колектив «неідеальних» дітей.

Объяснение:

Небо темнело. черные массивные облака неотвратимо двигались вперед. гроза началась-все притихло и замолкло. птицы, недавно летавшие по небу, скрылись за горизонтом.всё спрята­лось и замерло, затихли лесные шорохи и шёпоты. всё готовилось к грозе. деревья,недовно величественно стоявшие начинали покачиваттся, склоняясь перед мощью грозы. они наклонялись верхушками друг к другу, пытаясь спастись и отгородится от близкой опасности. антрацитово-­чёрная туча обложила горизонт и скрыла яркое,теплое солнце. вот по лесу, пронеслись порывы свежего ветерка, повсюду стало холоднее. следом за этим пришел бурный вихрь. потом с чётким стуком упало несколько крупных капель дождя, блеснула молния, ударил гром — и началась гроза.